19 серпня в Чернігівській облдержадміністрації відбулося засідання Робочої групи щодо створення нової обласної програми на тему: «Розробка проєкту Комплексної обласної програми підтримки сім’ї, забезпечення гендерної рівності та протидії торгівлі людьми в області до 2025 року». Однією зі складових програми є підтримка сімей та запобігання домашнього насилля.

 В роботі взяли участь експертки НРЖУ Проєкту «Доступ до верховенства права осіб, які постраждали від насильства», який реалізується Національною Радою Жінок України за підтримки програми МАТРА Посольства Королівства Нідерландів в Україні  в Чернігівській, Рівненській та Черкаській областях Надія Комарова – кандидат економічних наук, вчений секретар Державного інституту сімейної та молодіжної політики та Лідія Козуб – голова комітету «Соціальні питання та протидія дискримінації» Національної Ради Жінок України.

Учасники зустрічі заслухали результати соціологічного дослідження, яке будо проведено в рамках проєкту в травні–червні 2020 року. Яким, зокрема визначено, що найчастіше виникають різні види домашнього насильства у сім’ях з дітьми, які перебувають в складних життєвих обставинах, багатодітні родини та сім’ї  ветеранів АТО/ООС. Від фізичного насильства в родинах найбільше потерпають малолітні діти, діти середнього віку та підлітки.

Найбільш впливовими факторами, які провокують домашнє насильство є матеріальна залежність жертви від насильника; відсутність можливості жертви жити окремо – відсутність житла; невпевненість в зміні поведінки кривдника на краще після звернення до поліції тощо.

Після жвавого обговорення окремих питань, була сформована Стратегія майбутньої програми та основні її особливості.

18 серпня експертки з проблеми домашнього насильства Лідія Козуб та Надія Комарова
 з організаторами та прес-групою Національної Ради Жінок України в рамках виконання 
проєкту «Доступ до верховенства права осіб, які постраждали від насильства»,
 що здійснюється за підтримки програми Матра Посольства Королівства Нідерландів в Україні
 відвідали з метою моніторингу та супервізії с. Хмільницю на Чернігівщині, де після тренінгу, 
на котрому були присутні представники сіл: Хмільниця, Табаївка, Рижики та Роїще була створена 
ініціативна група з протидії домашньому насильству.

Обговорені питання роботи з сімʼями, що знаходяться в складних життєвих обставинах, 
також розглянули питання попередження домашнього насильства у осіб, які виховувались
 в інтернатних закладах. Креативним засобом протидії насильству, вважають жителі села, 
є залучення населення, особливо молоді, до мистецьких програм (участь в хорі, 
створення картин з насіння, лозоплетіння, вишивка тощо). 

 Підписана Угода про співпрацю з головою Хмільницької ОТГ Слюнько Ю.І.

#СемінарТренінг

#Посольство_Королівства_Нідерландів_в_Україні

#Ні_домашньому_насильству

 18 серпня 2020 для Гончарівської територіальної громади (Чернігівський район) відбувся мультидисциплінарний тренінг «Доступ до верховенства права осіб, які постраждали від насильства» – проєкт Національної Ради Жінок України за підтримки програми МАТРА Посольства Королівства Нідерландів в Україні.

Як зазначила Голова Національної Ради Жінок України Людмила Порохняк-Гановська при відкритті заходу, участь у даному тренінгу дасть можливість учасникам не лише відрізнити конфлікт від домашнього насильства. Актуальність цієї теми обумовлена новелами законодавства – прийняттям Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та  численних підзаконних актів на його виконання. Власне, на цих питаннях і на дієвій роботі Координаційної ради та координаційних груп в селах й побудували свою роботу тренерки Лідія Козуб – голова комітету «Соціальні питання та протидія дискримінації» Національної Ради жінок України та Надія Комарова – кандидат економічних наук, вчений секретар Державного інституту сімейної та молодіжної політики.

На конкретних прикладах учасники з смт Гончарівське, с. Жеведь, Слабин, Смолин, Козерог (представники адміністрацій, поліції, педагоги, медики, психологи, соціальні працівники, волонтери) напрацювали дієві інструменти щодо надання професійної як правничої, так і психологічної допомоги постраждалим особам від домашнього насильства. Також обговорили результати анкетування експертів та населення Чернігівщини, яке проводилось в рамках виконання проєкту під час карантинних обмежень в країні.

Учасники тренінгу отримали спеціально виготовлені стенди «Домашнє насильство - це злочин, а не любов» та велику кількість роздаткових інформаційних матеріалів щодо запобігання та протидії насильству.

Створення нової родини – це поєднання двох психологічних, економічних, емоційних, звичаєвих  (часто також соціальних) світів. Навіть коли одружуються діти близьких друзів, цього не уникнути. Кожна родина має свій рецепт улюбленого борщу. І потрібна велика праця та велике терпіння, щоб та гармонія почуттів та любові, яка створила цю родину, змогла роками бути присутньою у іхньому побуті, у вихованні дітей, у стосунках з батьками та усією тепер спільною родиною.

Звичайно, в кожній родині виникають конфлікти, адже неминуче зіткнення протилежних інтересів і поглядів, загострення суперечностей. В залежності від інтелектуального та емоційного статусу родини ці конфлікти вирішуються по-різному. Можна варити певний рецепт борщу через день, можна взагалі відмовитись від цієї страви, яка викликає конфліктну ситуацію, а можна кожної суботи відвідувати одну і другу маму молодят і їсти борщ у неї. І так з кожною виниклою проблемою. Можна навчати дітей і спорту і музиці, але відмовитись від додаткових занять з іноземної мови, а можна залишити лише іноземну мову. Можна підвищувати професійну кваліфікацію почергово, а можна спочатку одному з подружжя сприяти в карʼєрному зростанні. Головне в усьому цьому –  не отримувати задоволення від перемоги в конфлікті, а радість від його вирішення.

Часто (на жаль) в родину приходить особа, яка вміє маніпулювати, знає як різними шляхами досягати бажаного результату: це може бути досвід батьківської родини, вплив засобів масової інформації, оточуючого середовища. Якщо це чоловік і він має перевагу фізичних сил – він порушує права і свободи жінки постійно – це вже не поодинокі випадки, а процес. Так само і чоловік і жінка можуть мати переваги психологічні, економічні і їх постійне домінування веде до порушення фізичного та психологічного стану членів родини, спричиняючи шкоду їхньому здоровʼю та розвитку. Це може бути старший чоловік чи жінка в родині, в подружжі це частіше чоловік через наш віковий досвід патріархальної родини, але може цю роль перебрати син чи донька, які економічно або психологічно стали в родині на вищий щабель. Принципово кожен колектив (в тому числі і родина) для ефективного розвитку мусить мати лідера, але ми говоримо про насильство в родині тоді, коли лідер не дбає про добробут та розвиток родини, а має на меті свого лідерства фізичне, психологічне, економічне або й сексуальне пригноблення інших членів родини, позбавлення їхніх прав і свобод. Тоді він з лідера перетворюється на кривдника.

Особа кривдника добре відома, це людина з психологічними проблемами, часто вони виникли ще в дитячому віці. Нерідко кривдник набуває досвіду в батьківській родині, де батько принижував, або й бив матір. Також це могла бути родина без батька, авторитарна поведінка матері викликала на все життя бажання помститися жінці за жорстокість і нерозуміння власної матері.

Жінка-жертва – також може мати досвід з дитинства, спостерігаючи власну чи сусідські родини. Вона не бачила іншого, тато чи бив маму чи ні, а її найчастіше били і тато і мама. І лише увімкни телевізор – в новинах – насильство, не кажучи про фільми та серіали. Тобто, у всіх так.

В наш час, коли все прийнято рахувати, визначили шкоду домашнього насильства для економіки країн і вона виявилась досить вагомою. Але рахували лише грубі форми насильства –  фізичне та сексуальне, які найлегше розпізнати та на які подають скарги до правоохоронних органів. Психологічне та економічне насильство залишилось у тіні. А чи не вони є основою більшості психосоматичних захворювань, які сьогодні виділяють в епідемію неінфекційних захворювань та підґрунтям так званих шкідливих звичок – алкоголізму, тютюнопаління, наркоманії, ігроманії? Ця шкода ще не має в наш час математичного виразу.

Одним з обовʼязкових атрибутів щастя людини є безпека. Кожна людина мусила б мати таке місце, де вона  почувається  в цілковитій безпеці, де ніхто і ніщо не зможе порушити її особистість. І ідеалом є, коли цим місцем є власна оселя. Це надзвичайно прикро, що частина наших жінок, підлітків почувають себе поза домівкою більш захищеними, ніж вдома, шукають порятунку, покинувши власну домівку.

Значним поступом в попередженні домашнього насильства є увага країн до цієї проблеми. Для нас важливим є те, що наша країна бере участь в цьому міжнародному русі, приймає Закони, розробляє підзаконні акти, залучила до питань попередження насильства (особливо щодо жінок) органи правопорядку, соціальну, медичну, педагогічну галузь. Також долучаються громадські організації, допомогу їм у цій діяльності надають Міжнародні структури, зокрема виконання нашого проєкту стало можливим завдяки програмі МАТРА Посольства Королівства Нідерландів в Україні.

Великим випробуванням на стійкість родин до домашнього насильства стала епідемія Covid-19, внаслідок оголошеного карантину більшість родин не покидали оселю впродовж місяців. Як витримали вони це випробування? Світовий та європейський досвід констатує значне збільшення домашнього насильства. Ми також провели власне дослідження (анкетування експертів, а також жителів великих, малих міст та сіл), яке детально проаналізоване в даній роботі. Виявлена суттєва різниця залежно від місця проживання, вміння виконання та розподілу домашніх обовʼязків, хатньої роботи, контакту з дітьми. Вміння родини організувати власний простір проживання, толерантного ставлення до звичок рідних, збільшення часу спілкування з дітьми згуртували значну кількість сімей, особливо в сільській місцевості. В той самий час нетерпимість до шкідливих та інших звичок членів родин, економічні негаразди під час карантину загострили проблеми домашнього насильства (особливо психологічного) в неблагополучних сімʼях воїнів АТО, заробітчан. Виявлені також особливості багатодітних родин та родин, діти яких перебували в інтернатних закладах та повернулись додому.

Світ змінюється, сподіваємось, на краще. Дуже позитивною є взаємна підтримка різних країн в складній епідемічній ситуації. Певні структури виявили свою неспроможність, інші, навпаки, стали більш дієздатними. Закриті кордони сприяли більшій зосередженості на внутрішніх проблемах країн. Незрозуміло, для чого продовжується військова агресія, адже епідемія ясно виявила, до чого ми всі взаємозалежні. І умисно демонструвати при цьому військову силу, порушуючи права та свободи громадян іншої країни – це і є війна, насильство держави над державою. І корінь цього насильства – в психології кривдника але кривдника, який має значно ширші повноваження, ніж власна родина.

Тому протидія домашньому насильству – наш перший, але обовʼязковий крок до можливості втримати нашу планету в мирі і спокої, без воєн і епідемій, коли кожна країна, кожна родина отримає оцінку від світового суспільства не в залежності від того, що вона МАЄ, а від того, що вона ДАЄ суспільству – інтелект, робочі руки, чесність, толерантність та гармонію любові і щастя.

Людмила Порохняк-Гановська, Голова НРЖУ

З серії "Плакати Національної Ради Жінок України"

Перебуваючи на Черкащині в рамках проєкту Національної Ради Жінок України за підтримки програми МАТРА Посольства Королівства Нідерландів в Україні, Голова Національної Ради Жінок України Людмила Порохняк-Гановська, з організаційної підтримки голови ГО «ВО «Поступ жінок-мироносиць» Зої Ружин у селі Шевченкове та членкині НРЖУ відвідали місця, пов’язані з дитинством Тараса Шевченка.

Єдиною родиною делегація киян на чолі з головою НРЖУ Людмилою Порохняк-Гановською відвідала і вклонилася могилам батька та матері Великого Кобзаря, поклавши вінок з колосків пшениці, виготовлений власноруч Зоєю Ружин. Почесна Громадянка с. Шевченкове, Берегиня Козацтва Зоя Ружин зазначила, що вже близько 20 років вшановуємо пам’ять про Тараса Шевченка та батьків Великого Кобзаря: матері – Катерини Якимівни Шевченко (Бойко) та батька Григорія Івановича Шевченка (Започатковано вшанування в 2001 р. разом з Героєм України Анатолієм Авдієвським). «Особлива подяка народному декламатору Михайлу Орлюку, який виростив і скосив серпом на своїй присадибній ділянці пшеницю для вінків», - зазначила Зоя Володимирівна.

У 9 років Тарас втратив матір (похована в саду за будинком), в 11 років Тарас з братами і сестрами залишилися круглими сиротами. Поховали батька на сільському кладовищі, тепер це територія коледжу. У перший приїзд в рідні місця поет на великому камені над могилою батька вибив слова «Отут спочіває раб Божий Грицько Іванович – Шевченко. Року 1825 березня 25».

Людмила Порохняк-Гановська подарувала Літературно-меморіальному музею Тараса Шевченка – музею в селі Шевченкове книгу «Національна Рада Жінок України: 100 років становлення. 20 років відродження», у літопис якої вписано не лише історія становлення НРЖУ, а й громадських жіночих організацій, серед яких чільне місце займає ГО «Поступ жінок-мироносиць», яку вже 20 років очолює Зоя Ружин.

У рамках проєкту «Доступ до верховенства права осіб, які постраждали від насильства» Національної Ради Жінок України за підтримки програми МАТРА Посольства Королівства Нідерландів в Україні голова НРЖУ Людмила Порохняк-Гановська передала Літературно-меморіальному музею Тараса Шевченка – музею в селі Шевченкове Звенигородського району копію Рекорду України (найбільша сумарна довжина усіх вулиць, бульварів, провулків в Україні, названих на честь Тараса Григоровича Шевченка).

Як зазначила голова Національної Ради Жінок України Людмила Порохняк-Гановська, у рамках Міжнародного проєкту-конкурсу «Тарас Шевченко єднає народи» вийшов ще один цікавий проєкт. «Президент Міжнародної Ліги «Матері і сестри – молоді України» Галина Гілярівна Яблонська зацікавилася тим, скільки ж є вулиць, провулків, бульварів та площ імені Шевченка, а ми не знаємо, скільки ж їх є. Тоді вирішили їх поміряти. В творчій архітектурній майстерні «Донець» знайшовся розробник Анатолій Харченко, який винайшов механізм, завдяки якому вдалося поміряти та встановити, що найбільша сумарна довжина усіх вулиць, бульварів, провулків в Україні, названих на честь Тараса Григоровича Шевченка, становить 2 млн 979 тис. 845 метрів. Національний реєстр рекордів України зареєстрував це як національний рекорд» – підсумувала Людмила Андріївна.

За підтримки програми МАТРА

Надання допомоги особам, які постраждали від насильства, про роботу координаційних рад та координаційних груп на місцевому рівні (органів місцевого самоврядування, сільських, селищних рад та об’єднаних територіальних громад) з попередження домашнього насильства – такий основний меседж семінар-тренінгу «Доступ до верховенства права осіб, які постраждали від насильства», що відбувся на Черкащині, у смт Драбів та с. Шевченкове. Проєкт Національної Ради жінок України здійснюється за підтримки програми МАТРА Посольства Королівства Нідерландів в Україні.

Розпочався захід піснею «Керелівко моя» на слова З.Ружин, що стала своєрідним гімном села Шевченкове. Власне, про роботу НРЖУ у різноманітних проєктах озвучили голова Національної Ради Жінок України, доктор медичних наук, професор Людмила Порохняк-Гановська та Зоя Ружин, заслужений працівник культури України, голова Всеукраїнського ГО «Поступ жінок-мироносиць».

Лідія Козуб, голова комітету «Соціальні питання та протидія дискримінації» НРЖУ детально зупинилась на взаємодії суб’єктів у сфері запобігання та протидії насильству та діяльність місцевих органів виконавчої влади, до повноважень яких належить здійснення заходів у сфері запобігання та протидії насильству.

Надія Комарова, кандидат економічних наук, вчений секретар Державного інституту сімейної та молодіжної політики озвучила результати соціологічних опитувань стосовно домашнього насильства під час карантину.

 Алла Новікова, учасниця мережі «Регіонет», експертка з розвитку територіальних громад, фасилітаторка Британської Ради в Україні зі власного досвіду поділилась як громадам домашнє насильство та залучати кошти для своєї діяльності.

Учасники заходу отримали методичні рекомендації та плакати з попередження домашнього насильства, а ОТГ – стенди, у яких вміщена інформація з протидії домашньому насильству.

 Проєкт Національної Ради жінок України проводиться за підтримки програми МАТРА Посольства Королівства Нідерландів в Україні.