Насильству – НІ!

 Як донести інформацію до тих, хто її потребує?

Насильство в сім’ї –  це проблема, яку треба вирішувати щоденно. І не лише тому, що часто на кін поставлено життя та здоров’я людей, але й тому, що якщо нічого не робити, то в коло насильства втягуються все нові і нові жертви. Адже насильство впливає не лише на безпосередніх його учасників, жертву та кривдника, а й на тих, хто, здавалося б,   стоїть осторонь за цим процесом.

Наприклад, чоловік б’є дружину; здавалося б, діти від цього не страждають, адже їх він не чіпає? Але це не так. Психологічна травма, яку отримує дитина, коли стає свідком страждань найріднішої людини і нічим не може їй допомогти, залишається на все життя, впливає на подальшу поведінку дитини, на модель її поведінки у дорослому житті та її поведінку в своїй майбутній сім’ї.

Інший приклад. Сусіди зі, здавалося б, абсолютно благополучних сімей, які ніяк не реагують на події, що відбуваються за сусідніми дверима, де чоловік б’є дружину і дітей, а сусіди своєю бездіяльністю та байдужістю, показують своїм «благополучним» дітям прийнятність такої поведінки.

Ще приклад. Ситуація,  коли поліція, що приїжджає на виклик, залишає кривдника без покарання, а, інколи, навіть соромить жертву.  Тоді всі, і кривдник, і жертва, і діти (свої і сусідські), і всі довкола розуміють, що держава безсила перед цим викликом. Насильство залишається безкарним. А значить, так можна?

 Відповідь маємо дати ми всі разом : «Насильству –НІ!»

 Найголовніше,  що важливо зрозуміти всім, хто працює з проблемою домашнього насильства,  це те, що наше завдання – сформувати у громаді атмосферу неприйняття  проявів насильства  в сім’ї.  Кривдник має знати, що для нього покарання невідворотне, і в громаді він не отримає ні найменшої підтримки. А жертва насильства має бути впевнена, що не зустріне жодного осуду в суспільстві, а навпаки, отримає захист та допомогу.

Адже територіальна громада – це не лише територіальна спільність, але й об’єднання людей, що виробили та прийняли певні стандарти життя та цінності. Одним із таких стандартів і може бути протидія та неприйняття й недопущення домашнього насильства.

 Як же сформувати таке розуміння у громаді та створити протидію насильству в сім’ї?

Один з перших важливих кроків на цьому шляху, це донести інформацію про насильство в сім’ї та його шкоду до всієї громади, навіть коли насильство відбувається тільки в одній сім’ї, – до кожного жителя, кожного керівника інституції, кожного вчителя і кожної дитини. І залучити до цього процесу треба не лише  тих, хто безпосередньо працює з цією проблемою – громадські організації, соціальні служби, правоохоронні органи, волонтерів, а й усі інституції.  Звичайно, важливо, щоб фахівці та представники інституцій були навчені, розуміли проблему насильства в сім’ї,  знали про шляхи його виявлення, і можливості допомоги постраждалим та попередження домашнього насильства.

Найкраще навчати фахівців з різних служб в одній команді. Наприклад, запросивши на заняття по одному представникові кожної служби. Таким чином, можна виробити єдине бачення, єдиний підхід до вирішення проблеми, а також напрацювати алгоритм взаємодії на місцевому рівні у випадку домашнього насильства.  Стикаючись із ситуацією насильства, кожен фахівець може надати постраждалим максимально ефективну допомогу в тому випадку, коли він знатиме фахівців та організації, які надають допомогу (психологічну, юридичну, соціальну) буквально «очі в очі».

 Навчання фахівців  розумінню проблеми домашнього насильства, включає в себе і навчання медичних працівників, працівників правоохоронних органів, суддів, соціальних працівників, освітян та інших.  Всі фахівці, які надають соціальні послуги населенню і спілкуються з людьми, мають бути обізнані з проблемою домашнього насильства та його проявами, і повинні бути готові співпрацювати в сфері профілактики та протидії домашньому насильству. Лише так ми зможемо  винести цю проблему на поверхню і зробити її видимою.

Важливо, щоб кожний навчений фахівець був озброєний не лише теоретичною інформацію, а цілим рядом буклетів, пам’яток та інформаційних листівок, які допоможуть йому сформувати спеціальну бібліотечку. Ці матеріали можна буде використовувати в проведенні заходів, спрямованих на профілактику домашнього насильства, запропонувати учасникам заходів використовувати матеріали у подальшій роботі.

Ольга Куриленко