ЗВЕРНЕННЯ

учасників публічного онлайн заходу

з нагоди Всесвітнього дня медичної сестри

«Становище медсестер в Україні: реалії та виклики» до представників законодавчої, виконавчої та місцевої влади

Нині 270 000 медичних сестер в Україні перебувають на передовій боротьби з коронавірусною інфекцією. На них лежить колосальне навантаження – до звичайної інтенсивної праці додалась потреба психологічної підтримки пацієнтів, додаткові домашні справи, догляд власних дітей. Вони працюють понаднормово. Значна недооцінка цієї професії суспільством, відсутність субʼєктності (медсестри не мають права на ліцензування своєї діяльності), низький рівень заробітної платні та неможливість карʼєрного росту роблять цю професію непривабливою для молоді та сприяють відтоку кращих молодих фахівців.

Обговоривши виклики, які стоять перед розвитком та збереженням професії медсестринства в Україні, учасники публічного онлайн заходу звертаються з вимогою:

– до депутатів Верховної Ради України:

Підвищити соціальні стандарти забезпечення медичних сестер та статусу медичної сестри, надавши їм субʼєктності. Прийняти необхідні закони, що стануть поштовхом для створення лікарень та відділень медсестринського догляду, для започаткування наукових розробок в медсестринстві з можливістю отримання ступеня кандидата та доктора наук.

– до Кабінету Міністрів України та Міністерства охорони здоровʼя:

В найкоротші терміни здійснити реформування медсестринської галузі, підвищити оплату праці медсестрам, гарантувати їх страхування та належні умови праці, розпочати видачу ліцензій на приватну практику, забезпечити навчання медсестер з розширеними повноваженнями – медсестер-менеджерів, реабілітологів.

– До органів місцевого самоврядування:

Заохочувати та підтримувати лідерів медсестринського руху, запобігати вигорянню фахівців, організувати менторську підтримку молодим медсестрам,

створювати умови для перепрофілювання неперспективних лікувальних закладів в лікарні медсестринського догляду.

Учасники й учасниці публічного онлайн заходу відзначають величезний внесок медичних сестер у боротьбу проти пандемії Covid-19 й висловили їм свою повагу, підтримку та подяку.

Голова Національної Ради Жінок України Людмила Порохняк-Гановська:

– Історія вишивки на теренах України має не одну тисячу років. Українська вишиванка є одним із яскравих символів української культури. Тому одягаючи вишиту сорочку, засвідчуєш не лише красу та унікальність, а й свою приналежність до віковічної української культурної традиції.

18 травня 2021 р. в Міжнародному культурному центрі «Сяйво» стартував VІ Міжнародний проєкт-конкурс «Тарас Шевченко єднає народи», автором якого є народна артистка України, Посол Миру – Галина Яблонська.

«Любіть свою Батьківщину і рідну мову так, як любив її Тарас Шевченко. Для його пам’яті це буде найкращою нагородою і нерукотворним пам’ятником». (А. Церетелі).

Музеї — це ті місця, де можна зустрітися з минулим, ознайомитися із важливими історичними подіями і постатями, дізнатися більше про свій край.

Щорічно, починаючи з 1977 р. по всьому світу 18 травня відзначають Міжнародний день музеїв. Цей день є приводом для підвищення обізнаності про те, наскільки музеї є важливими у розвитку суспільства.

Міжнародна рада музеїв щороку обирає і затверджує тему Міжнародного дня музеїв, яка є основною, і має на меті привернути увагу суспільства. Цьогоріч тема: «Майбутнє музеїв: перевинайдення та переосмислення».

В Україна функціонує Музей історії українського жіночого руху, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Хуторівка, 24. Ідея створення Музею історії українського жіночого руху належить Ростиславі Федак. За її словами, наші попередниці залишили неоціненну спадщину історії своєї діяльності, однак відкрити музей не мали змоги. У 2014 році розпочала роботу ініціативна група з метою створення музею. І як результат – 14 жовтня 2017 року презентація першої експозиції.

Постійно діюча експозиція музею охоплює період від предтечі українського жіночого руху і до сьогодення.

На фото: Голова Національної Ради Жінок України Людмила Порохняк-Гановська з фундаторкою музею Ростиславою Федак, заступницею Голови Всеукраїнської ГО «Союз Українок».

З нагоди святкування Дня Матері ГС «Спілка жінок України» провела конференцію. До участі якої були запрошені українські та міжнародні лідерки жіночого миротворчого руху, громадські діячі, керівники органів державної влади, членкині громадських об'єднань, організацій, діячі культури та мистецтва, меценати, представники ЗМІ.

У роботі конференції взяла участь Голова Національної Ради Жінок України,  Віце-Президентка Європейського Центру Міжнародної Ради Жінок, доктор медичних наук, Людмила Порохняк-Гановська.

Голові Національної Ради Жінок України Людмилі Порохняк-Гановській

Шановна Людмило Андріївно!

Щиро вітаємо Вас з Днем народження! Ваш творчий шлях та громадська діяльність є прикладом сумлінного відношення до своїх громадянських обов’язків, свідченням Вашої державницької позиції у справі служіння українській жінці.

Під парасолькою НРЖУ Ви згуртували чудових жінок, з якими  втілюєте важливі й ефективні проєкти для українського жіноцтва, зокрема для сільських жінок.

Зичимо Вам доброго здоров’я, довголіття, щастя і наснаги на нові здобутки. А ще бажаємо Вам багато весняних світанків і квітів!

Многая літа! З роси і води!

Шановні члени Правління Національної Ради Жінок України!

На жаль, ми не можемо спілкуватись досі, але залишилась можливість спілкування online і ми скористаємось нею.

Прошу 5 травня о 14 годині підключитись до ZOOM - ми проведемо засідання Правління, а на 20 травня - зʼїзд. Ми повинні спільно прийняти рішення, чи підключатись до Європейського Жіночого Лоббі. Для цього потрібне рішення організації, але зʼїзд зараз вважається повноправним, якщо представлені 2/3 організацій (можна і подному члену). Також потрібно визначитись - голова чи президент є очільником, тому що зараз в міжнародних документах пишуть і Head iHeadwoman i President.

І просто давно не спілкувались.

Якщо для Вас не підходить час чи маєте інші зауваження (складність підключення до ZOOM) - напишіть. Можливо, кілька осіб зможуть приєднатись до мережі в приміщенні офісу (там ZOOM підключено). Відсутність відповіді розцінюю як згоду.

Здоровʼя і добробуту Вам та Вашим родинам!

З повагою

Людмила Порохняк-Гановська,

голова Національної Ради Жінок України

СФУЖО у партнерстві з НРЖУ та

Урядовою уповноваженою України з питань ґендерної політики

оголошують проєкт «Незалежність України: жінки у здобутті, відновленні  й утвердженні української державності»

 Світова Федерація Українських Жіночих Організацій повідомляє про заснування в партнерстві з Національною Радою Жінок України та Урядовою уповноваженою з питань ґендерної політики літературно-історичного проєкту «Незалежність України: жінки у здобутті, відновленні й утвердженні української державності» з нагоди 30-ї річниці Незалежності України. 

Метою проєкту є вшанувати знаних і маловідомих українок, які здобували незалежність України, змагалися за відновлення самостійності Української держави та захищають і зміцнюють її суверенітет нині, а також розповісти нинішнім і майбутнім поколінням про відданість українських жінок ідеї державності; відтворити історію боротьби українок за самостійність рідної землі; створити галерею словообразів славних борчинь за незалежність України.

Учасниками  можуть стати громадські організації та всі бажаючі з України й діаспори, які хочуть розповісти правдиві історії про українських борчинь за волю і свободу України – сучасних та тих, перед чиєю світлою пам’яттю ми низько схиляємося. 

Найкращі літературні дописи та історії будуть опубліковані в Україні та діаспорі.

Організатори закликають українську громадськість взяти активну участь у цьому проєкті, позначивши свої праці гештегом #Жінки_в_боротьбі_за_Незалежність та надіславши їх разом із фото на спеціальні скриньки:

з діаспори – Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

з України –  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Докладно ознайомитися з умовами проєкту можна за посиланням: http://surl.li/rfos

Пресслужба СФУЖО

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

145 Evans Avenue, Suite 203, Toronto,

Ontario M8Z 5X8 Canada  

Верховна Рада України ухвалила закон, яким врегульовано питання рівних можливостей догляду за дитиною для обох батьків і передбачено новий вид відпустки чоловікам при народженні дитини.

Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька на догляд за дитиною» (реєстр. № 3695) на позачерговому засіданні Парламенту 15 квітня підтримали в другому читанні 269 народних депутатів.

Документ усуває законодавчі прогалини, які обмежують права чоловіка на відпустку для догляду за дитиною та створює передумови посилення ролі батька у вихованні дітей, що дасть поштовх у розвитку відповідального батьківства в Україні.

Акт передбачає визначення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як рівне право кожного з батьків (матері та батька) та внесення відповідних змін в статті 179, 181 Кодексу законів про працю України та статті 18, 20 Закону України «Про відпустки».

Документ пропонує доповнити Кодекс про працю і закон «Про відпустки» новим видом відпустки при народженні дитини тривалістю до 14 днів, який оплачується коштом роботодавця.

 Така відпустка може надаватися:

- не тільки чоловікові, що перебуває в шлюбі з жінкою, яка народила дитину, але і батькові дитини, якщо він не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір'ю дитини, але вони проживають разом;

- бабусі, дідусеві або іншому повнолітньому родичеві дитини, який фактично доглядає за дитиною, якщо мати (батько) виховує дитину одна (один).

Законопроект також надає рівні можливості кожному з батьків брати відпустку з догляду за дитиною до трьох років та закріплює право батьків неповнолітніх дітей, а також повнолітніх осіб з інвалідністю з дитинства на додаткову відпустку.

 Текст документу: https://bit.ly/3gfTzHO

Джерело: https://www.facebook.com/verkhovna.rada.ukraine 

Українська письменниця, публіцистка, освітянка, педагогиня, організаторка і керівниця першої в Україні безплатної жіночої недільної школи, одна з найяскравіших представниць української інтелігенції середини XIX – початку XX ст. Христина Данилівна Алчевська (у дівоцтві Журавльова) народилася 16 квітня 1841 року в м. Борзна Чернігівської губернії у дворянській родині.

Освіту здобула самотужки. 

У 1862 році Христина Данилівна одружилася з відомим підприємцем і меценатом Олексієм Алчевським і переїхала до Харкова. Тут молода жінка стала активною членкинею товариства «Громада», діячі якого ставили перед собою мету відновити єдність інтелігенції з народом, сприяти народному просвітництву.

Так, 22 березня 1970 року в будинку міського парафіяльного училища відбулося офіційне відкриття Харківської приватної недільної школи. У цій школі в різний час здобули освіту 17 тисяч неграмотних людей. Навчання було безкоштовним і вчителі працювали без будь-якої винагороди. У школі Х. Алчевської, крім викладання офіційно визначених предметів, широко подавалися відомості з української історії, географії, фізики, хімії, природознавства, літератури, гігієни, правознавства. Вчителі на чолі з Христиною Данилівною у своїй практичній роботі користувалися передовими на той час освітніми методиками. У Харківській приватній жіночій недільній школі застосовувався розроблений видатним педагогом К. Ушинським звуковий метод навчання. 

Христина Данилівна неодноразово виступала в ролі ініціатора та співорганізатора освітянських виставок, у тому числі й міжнародних. Першою з них була Паризька всесвітня виставка 1889 року, на якій журі педагогічної секції присудило покажчику «Что читать народу?» найвищу нагороду та удостоїло вчителів Харківської недільної школи двох золотих і двох срібних медалей, а Христину Алчевську було обрано віцепрезиденткою Міжнародної ліги освіти.

Діяльність Христини Данилівни була прикладом служіння своєму народові, його мові. Незважаючи на заборону, вона відстоювала українську мову, народну пісню, пропагувала твори Т. Г. Шевченка. Сучасники казали, що Х. Д. Алчевська поєднувала європейські та українські націоналістичні цінності.