Сільський екотуризм: сьогодення і майбутнє

В Україні не висока частка громадян прагне займатися підприємницькою діяльністю, в тому числі і сільським туризмом. Це можна пояснити низьким рівнем самоорганізації населення, відсутністю належного інформаційного забезпечення, недосконалістю законодавства стосовно підприємництва, відсутністю державної підтримки малого та середнього бізнесу.

Сектор сільського зеленого туризму, інтегрований в модель соціального підприємництва, може стати одним із векторів сталого розвитку українського села та стати основою для розробки ефективної національної стратегії розвитку, в основі якої є підприємницька діяльність та освіта. Зелений туризму приділяє особливу увагу захисту довкілля та культури регіону. Водночас зелений туризм часто асоціюється із сільською місцевістю та природними територіями, не охопленими діяльністю людини. Він також охоплює діяльність туристичної галузі в цілому зі зменшення наслідків негативного впливу на довкілля.

За оцінками експертів, екотуризм має всі шанси стати «хітом». Міські жителі із задоволенням проводять активний відпочинок на природі. Підприємці швидко підхопили ідею і підтримали інтерес. Сьогодні можна знайти безліч пропозицій турів та екскурсій у цьому напрямку.

Екотуризм передбачає ночівлю в наметах, здорове харчування, купання в річці, риболовлю, походи... Для тих, хто полюбляє комфорт, ринок пропонує розміщення в екобудинках, екскурсії, лазню та інші розваги. Один із напрямів, який має попит у городян, – можливість пожити сільським життям: наколоти дров, зібрати врожай, подивитись на домашніх тварин, попаритися в лазні, випити трав’яного чаю.

Обсяг вкладень залежить від самої ідеї. Для створення авторського туру потрібно мінімум грошових вкладень і максимум організаторських здібностей. А ось на будівництво містечка з еко-будиночками доведеться витратити значну суму.

В основі бізнесу екологічних весіль – концепція збереження народних традицій (одяг, весільні пісні, традиційні ритуали та ігри). Щоб організувати такі весілля, потрібно знаходити неординарні рішення, проявляти максимум креативності. Весь весільний декор має бути виготовлений тільки з природних матеріалів. Також еко-весілля передбачає: особливе меню (страви з екологічно-чистих продуктів), простоту, відмову від автомобілів, феєрверків і повітряних кульок.

Можна стартувати з невеликого спектра послуг і вкладати прибуток, щоб розширювати бізнес. Почніть з організації риболовлі, плавання на човнах, велосипедних прогулянок, тематичних екскурсій тощо. Є безліч варіантів, як заробити на екотуризмі. Головне в цій справі – ваша підприємливість.

Людмила Порохняк-Гановська,

Голова Національної Ради Жінок України

докторка медичних наук, професорка,

Віце-прем’єрка Європейського Центру Міжнародної Ради Жінок

Сільське підприємництво –

це громадська порука якості

(з досвіду сільської громади Гриців, Шепетівського району)

В березні-липні 2024 року завдяки підтримці ІСАР «Єднання» на Чернігівщині розгортається велика праця Національної Ради Жінок України зі сталого відновлення громад та регіонів. І знову, в самі важкі та випробувальні часи – лідерство у справі відновлення життя беруть на себе великі Жінки України – Людмила Порохняк-Гановська, Тамара Бігун, Алла Клименко та ін.

Ми ризикнули стати першою в Україні сільською громадою, яка взялася за створення Кластеру Сільського Туризму. Ми назвали його магічним словом «Оберіг». Так закладалася перша цеглина в наш бренд «Гриців – громада-оберіг».

Туризм – це перш за все емоції. Як сказав один іноземний експерт «Ваше повсякденне життя для іншої людини може стати пригодою». Почали з того, що знайшли людей, готових поділитися своїм родинним теплом із гостями. Залучали вправних господинь, які вміють і зготувати і подати. Вони і самі охайні, і хату тримають в порядку, і господарство в чистоті. А ще важливо, щоб в домі була сімейна злагода. Спочатку було багато розмов і переконань. Були спроби запросити родичів та їх друзів у вигляді туристів, щоб трохи «потренуватися». Заїжджі іноземні експерти та українські партнери – усі поступово ставали споживачами наших послуг «відпочинок на селі». Індивідуальний підхід, родинний затишок вигідно відрізняв Кластер «Оберіг» від традиційних ресторанів та готелів. Нас хвалили і пропонували друзям.

Поступово, до проживання і харчування в оселі, почали додавати ще й «грицівські витріщаки» – так ми називаємо різні програми для відвідувачів. В основному вони мають світоглядний, культурологічний і розвиваючий характер. Останнім часом зростає попит на навчання та тренінги, люди шукають практичного досвіду з розвитку села. І переконана, що тут Гриців є лідером, бо не так легко знайти сільську громаду, яка б, як славнозвісний Барон Мюнхаузен, так завзято за чуприну сама себе з болота тягнула. Ми перепробували на собі різні інновації: від щорічного місцевого Фестивалю і стратегічного планування, до Корпусу Волонтерів для сільських громад України; від Фонду Сталого Розвитку до Конституції Землі. Ми перестали боятися бути першими і амбітними, навіть якщо це може видатися на перший погляд дивацтвом.

Що таке результат сільського підприємництва? Чи можна його скуштувати, побачити, понюхати, взяти в руки, якось виміряти? І чи вимірюється він виключно в фізичних вимірах?

Якщо це екологічно чисті продукти, наприклад, картопля, то результатом може бути скільки і якої якості ми її виростили. Але якщо ми її здали за безцінь, чи проміняли, чи вона благополучно згнила в погребі, то чи є це результатом, якого ми очікували?

Виходить, що результат, це не тільки і не стільки кількість і якість виробленої продукції чи послуги. Результат для нас – це те, як ми оцінюємо і як подаємо те, що виробляємо, чи подобається нам самим те, що ми пропонуємо. Результат для клієнта – це те, що він отримує і як виправдовуються його очікування. Над результатом ми працюємо разом. З боку сільської громади – ви, надавач послуги, з усім арсеналом місцевих традицій; з боку клієнта – він зі своїм досвідом, зацікавленнями, потребами і можливостями. Сільське підприємництво – це скоріше дійство, в яке залучається наш гість і стає частиною цього дійства. А ви тут і господар, і режисер. Майстерність ваша полягає в тому, щоб розпізнати спочатку свого клієнта і потім зробити так, щоб він став постійним вашим прихильником і «ходячою» рекламою.

Важливою особливістю сільського підприємництва є те, що клієнта приймає не одна агрооселя, не одна родина, а вся громада. І та атмосфера, яка існує в громаді, вона передається нашим гостям. Добрі стосунки між сусідами кардинально підвищують якість послуги, і, відповідно, збільшують винагороду, яку вдячний клієнт захоче вам залишити. Так само, як навпаки – «ложка дьогтю» у вигляді перепалки з сусідкою, чи гучної нічної вечірки, може зруйнувати усі ваші самі творчі і геніальні пропозиції. Чим би ви не займалися, щоб не пропонували, пам’ятайте, що поряд з вами, в громаді, живе людина, яка теж робить свою справу і успіх її справи, так само залежить від того, як ви живете і що робите, як і ваш успіх, залежить від її поведінки і способу життя.

В формуванні результату і утриманні клієнта є ще одна надзвичайно зацікавлена сторона – це місцева влада. Адже саме через сільське підприємництво відбуваються самі стійкі зміни в громаді. Коли люди навчаться самі собі давати раду і реалізовувати результати своєї праці, місцева влада збувається величезного тягаря соціально-економічних проблем навіть в самих віддалених куточках. Дуже часто місцева влада навіть не підозрює, як вигідно їй мати в громаді самодостатніх, високопрофесійних, конкурентоздатних підприємців, виробників продуктів та послуг міжнародного рівня. Як так сталося, що місцеве самоврядування вдалося «посадити на голку» державних дотацій і субвенцій, нас переконали, що ми ні на що не здатні і без вказівки зверху в нас нічого не вийде. Хто сказав? Чому ми в це повірили і продовжуємо спати і сподіватися на чиюсь допомогу?

Стаття написана, проект «Активізація сільських громад звільнених/деокупованих територій» заходить в сільські громади, наші кроки назустріч сталому відновленню зроблені – тепер черга діяти кожного та кожної з вас, дорогі сільські підприємці і підприємиці, наші партнери, друзі, вчителі й соратники.

Наталія Гнатюк,

ГО Фонд Сталого Розвитку «Стара Волинь»

Гриців, Шепетівського району

Хмельницької області, Україна

Під час зустрічі з представниками місцевого самоврядування Киїнської територіальної громади

5 квітня 2024 року

5 квітня 2024 року НРЖУ провела Круглий стіл з представниками місцевого самоврядування Киїнської територіальної громади.

На заході йшлося про активізацію сільської громади села Шестовиці.

Андрій Головач, голова Киїнської громади озвучив господарські питання, які потрібно вирішувати на сьогодні в селі та зупинився на питанні розвитку сільського туризму. Шестовиця славиться своїм урочищем Коровель. Шестовицький археологічний комплекс є видатною пам’яткою Давньоруської держави.

Упродовж останніх років НРЖУ опікується здоров’ям сільських мешканців: організували Центр взаємодопомоги та розвитку села. Разом з сільськими волонтерками створили Етнографічний музей до 500-річчя з дня заснування села.

Тому під час обговорень було відзначено, що залучення громадськості до прийняття рішень – важлива складова подальшої відбудови села.

Облаштування простору стане можливим завдяки грантовій підтримці Проєкту «Посилення громадської участі в процесах раннього відновлення на звільнених територіях», що виконується відповідно до грантової угоди між Фондом «Партнерство за сильну Україну» (Кімонікс) та Громадською організацією «Ініціативний центр сприяння активності та розвитку громадського почину ІСАР Єднання.

Голова НРЖУ Людмила Порохняк-Гановська запропонувала створити в історичній частині Седнева Громадський простір для спілкування як молоді, так і дорослих.

4 квітня 2024 року

4 квітня 2024 року відбулися публічні обговорення у рамках Круглого столу в Седневі щодо налагодження взаємодії між громадянами та місцевою владою у сфері раннього відновлення на звільнених територіях.

Голова НРЖУ Людмила Порохняк-Гановська запропонувала створити в історичній частині Седнева Громадський простір для спілкування як молоді, так і дорослих.

В.о. Седнівського сільського голови Тетяна Мориляк поділилася думками про подальший розвиток громади та про співпрацю з НРЖУ в рамках Проєкту.

Облаштування простору стане можливим завдяки грантовій підтримці Проєкту «Посилення громадської участі в процесах раннього відновлення на звільнених територіях», що виконується відповідно до грантової угоди між Фондом «Партнерство за сильну Україну» (Кімонікс) та Громадською організацією «Ініціативний центр сприяння активності та розвитку громадського почину «Єднання».

Активне залучення жінок до підприємництва – стало темою 4 квітня 2024 року зустрічі лідерок НРЖУ з віце-президенткою, директоркою департаменту зовнішньоекономічної діяльності Чернігівської регіональної торгово-промислової палати Ларисою Циган.

При Палаті створено Комітет жінок-підприємниць, які об’єднує проактивних лідерок регіону.

Голова НРЖУ Людмила Порохняк-Гановська розповіла про діяльність організації у відновленні сільських громад на Чернігівщині.

Під час розмови очільниці домовились про наміри підготовки меморандуму про співпрацю.

Як зазначила Лариса Циган, подальша співпраця з залученням бізнесу обіцяє ще більше позитивних змін у відновленні сільських громад.

Проєкт впроваджується в межах грантового конкурсу «Посилення громадської участі в процесах раннього відновлення на звільнених територіях», який адмініструється ICAP Єднання за підтримки Фонду «Партнерство за сильну Україну», що фінансується країнами партнерами.

В селі Москалі, що в 30-ти кілометрах від Чернігова, відомий етнограф, краєзнавець Юрій Дахно створив Музей старожитностей.

3 квітня 2024 року в селі Москалі, що на Чернігівщині, в межах грантового проєкту відбулась зустріч лідерок НРЖУ з представниками влади та громадськості.

В селі Москалі, що в 30-ти кілометрах від Чернігова, відомий етнограф, краєзнавець Юрій Дахно створив Музей старожитностей.

За словами Юрія Дахна, музей створювався з метою, аби відкрити для усієї України Чернігівське Полісся.

Скажімо, в одній із хат, у сінях, стоїть сніп льону, прядки. А значить – тут можна дізнатися детально про ткацтво. В самій хаті – ткацький станок. Господар вправно розповідає про витоки прадавнього ремесла, використовуючи слова: гребінь, трилач, що давно вийшли з повсякденного побуту українців. В наступній кімнаті - рушники. З давніх часів рушники мають сакральний зміст і є потужним оберегом. Любов до рукоділля Юрій Дахно отримав у спадок – від прадіда по батьковій лінії. Родина Дахнів: Юрій і Галина – є носіями високої духовності. Тому, як зазначила Голова Національної Ради Жінок України, докторка медичних наук Людмила Порохняк-Гановська, в жодній з країн світу не має такого унікального Музею старожитностей. «Експозиції показують високу духовність поколінь українців, і це потрібно зберігати і примножувати», – резюмувала Людмила Андріївна.

Проєкт впроваджується в межах грантового конкурсу «Посилення громадської участі в процесах раннього відновлення на звільнених територіях», який адмініструється ICAP Єднання за підтримки Фонду «Партнерство за сильну Україну», що фінансується країнами партнерами.

3 квітня 2024 року відбулися публічні обговорення у с. Москалі, що на Чернігівщині, щодо налагодження взаємодії між громадою та представниками НРЖУ.