Олена Теліга (дівоче прізвище Шовгенова) народилась 21 липня 1906 року в місті Іллінську, що під Москвою, в інтелігентній родині. Мати майбутньої поетеси Уляна Степанівна була родом з Поділля з сім’ї православного священика, батько ж Іван Опанасович був відомим фахівцем, гідротехніком-практиком. Коли Олені виповнилось п’ять років, Шовгенови з трьома дітьми (дочкою і двома старшими братами Андрієм та Сергієм) 1911 року переїжджають до Санкт-Петербурга, а в 1918 році родина перебирається до Києва, де Іван Опанасович починає працювати професором Київського політехнічного інституту на гідротехнічному та меліоративному відділенні інженерного факультету. Саме з Києвом майбутня поетеса й пов’язуватиме найкращі моменти в житті, неодноразово згадуватиме місто у своїх листах та поезіях.

Життя у Києві зовсім відрізнялось від петербурзького, адже тут Шовгенових застала Українська революція. Іван Опанасович стає міністром уряду Української Народної Республіки, а старший брат Сергій вояком армії УНР. Олена ж тоді ще перебувала у полоні юнацьких мрій. ЇЇ змалечку вабить природа, сади та парки, мальовничі сквери міста. Можливо, саме це зачарування й пробудило в ній поетичну уяву. Варто зазначити лише, що в сім’ї Шовгенових молодший син Андрій також став поетом.

Після поразки української державності батько і старший брат у 1920 році змушені були податися в еміграцію. У липні 1922 року Олена з матір’ю та братом вирушають в еміграцію до Чехословаччини, де батько Іван Опанасович став першим ректором Української Подєбрадської господарської академії. Закінчивши курси у Подєбрадах, вона стає студенткою історико-літературного відділу Українського вищого педагогічного інституту ім. М.Драгоманова у Празі. Поринувши у бурхливе студентське життя, Олена бере активну участь у літературних вечорах та диспутах, спілкується з Н.Лівицькою-Холодною, Є.Маланюком, Ю.Дараганом, О.Ольжичем, Л.Мосендзом. Але з невідомих У 1933 році з’являється фрагмент оповідання «Або-або», в основу якого були покладені власні враження від пережитого в Києві за часів радянської влади. Олена відгукається на появу творів інших письменників, намагається по-своєму інтерпретувати актуальні, на її думку, теми й образи.

У грудні 1939 року Теліги переїжджають до Кракова, де Олена зустрічає свого давнього знайомого Олега Кандибу-Ольжича – відомого поета та вченого, громадського і політичного діяча, одного з керівників націоналістичного руху. Розмова з ним стала визначальною в її подальшій долі, бо саме відтоді вона взялася до активної роботи в ОУН.

На плечі поетеси відразу впала важка і відповідальна робота. Олена готує ідеологічні матеріали, які відправлялися на Україну, складає тексти листівок, відозв, летючок. Але, якщо спершу революціонери-підпільники поставилися з недовірою до молодої тендітної жінки, що, на їх думку, не годилась для складної революційної роботи, то пізніше, розгледівши в ній справжню патріотку, цілковито прийняли її у свої лави.

Хоч і бурхливим було життя Теліги в Польщі, якесь нездоланне тяжіння до Києва жило в її душі постійно і вже у липні 1941 року у складі однієї з похідних груп Олена разом із письменником Уласом Самчуком перейшла Сян і вирушила до Львова, а 22 жовтня прибула до Києва. Так здійснилась її мрія.

Не шкодуючи сил, Олена Теліга та сотні інших її побратимів беруться за налагодження громадського, політичного та культурного життя в Києві. У літературній сфері залишились самі згарища та руїна, але поетеса організовує Спілку українських письменників, відкриває пункт харчування для своїх соратників.

21 лютого 1942 р. в Бабиному Яру Олену Телігу разом з іншими діячами ОУН розстріляли фашисти. У гестапо О.Теліга перебувала в камері № 34, де пізніше знайшли напис, зроблений її рукою: «Тут сиділа і звідти йде на розстріл Олена Теліга».

За інформацією інтернет-видань

Тридцять років тому Верховна Рада ухвалила Декларацію про державний суверенітет України

15 липня – 128 років від дня народження Мілени Іванівни Рудницької (1892–1976), відомої української громадсько-політичної діячки, письменниці, журналістки.

Народилася Мілена Рудницька в м. Зборові (тепер Тернопільська обл.), у сім’ї нотаріуса. Закінчила класичну гімназію у Львові, згодом навчалася у Львівському і Віденському університетах на філософському факультеті, написала докторську дисертацію на тему «Математичні основи Ренесансу», але, поринувши в світ громадської роботи, не захистила її. Працювала вчителькою гімназії і семінарії у Львові (згодом – Високий педагогічний інститут), проте відмовилась від педагогічної кар’єри, повністю присвятивши себе політичній і громадській діяльності. Ще 1919 році вона активно включається в український жіночий рух, ставши його провідником, закладає ідеологічні підвалини. Рудницька вступила до Національної ради українських жінок, заснованої в м. Кам’янці. Згодом працювала в центральній управі Союзу українок у Львові, брала участь у багатьох міжнародних жіночих конгресах. У 1928 знання, досвід і авторитет Мілени Рудницької були вже настільки значними, що її обирають головою “Союзу українок” – на той час організація налічувала понад 60 тисяч членкинь і була дуже впливовою у всій Європі.

Мілена Іванівна Рудницька в 30–40-ві роки ХХ ст. була провідною постаттю у боротьбі за долю українців, і зокрема за жіночі права. Відома дослідниця української історії з Джордж-Вашингтонського університету (США) Марта Богачевська-Хом’як розкрила діяльність М. Рудницької в статті, розміщеної в збірнику “Українки в історії”.

Голова Національної Ради Жінок України Людмила Порохняк-Гановська та Голова Правління БО «Фонд громади Березані» Алла Новікова підписали Меморандум про співпрацю між БО «Фонд громади Березані» та Національної Ради Жінок України.

Напрями співпраці:
- Запобігання порушенню прав і свобод, гарантованих громадянам України Конституцією та Законами України у сфері запобігання домашньому насильству та торгівлі людьми;
- Забезпечення рівних можливостей щодо реалізації прав і свобод людини;
- Запобігання будь-яким формам дискримінації.
Проведення спільних досліджень та моніторингу ситуацій, подій та заходів, підготовка аналітичної інформації в напрямах співпраці;
Здійснення спільних суспільно- та соціальнозначущих проєктів.

Щоб опанувати розуміння основ «правильного» фандрейзингу, і загалом фандрейзингової стратегії організації в офісі Національної Ради Жінок України зібралися активістки жіночих організацій. Саме тут відбувся тренінг з фандрейзингу, який провела учасниця мережі «Регіонет», експертка з розвитку територіальних громад, фасилітаторка Британської Ради в Україні Алла Новікова, яка активно співпрацює з НРЖУ.

За словами Алли Новікової, мета тренінгу – не лише створити фандрейзингову стратегію організації, а й системний підхід до пошуку фінансування та роботи з потенційними та наявними донорами.

Під час тренінгу фасилітаторка задіяла такі методи навчання, як виконання групових вправ, аналіз проєкту, програмне моделювання, виявлення психологічних блоків – і все це проаналізовано на власному досвіді фандрейзингу. І як результат, учасниці отримали той інструментарій, що дасть змогу залучити ресурси для своїх проєктів. А отримані знання цього дня були й підкріплені і Сертифікатом.

Сьогодні надсучасний Музей становлення української нації поповнився книгами  «Літопис доль та днів минулих», присвяченої воїнам – уродженцям Чернігівського району, які відзначені бойовими нагородами, здобутими на фронтах Другої світової війни.

А презентували їх Голова Національної Ради Жінок України Людмила Порохняк-Гановська та Голова молодіжного відділення Товариства «Чернігівське земляцтво» Валерій Демченко за дорученням одного з укладачів – Андрія Курданова

Голова молодіжного відділення, член Ради Товариства «Чернігівське земляцтво» Валерій Демченко зазначив, що видання побачило світ завдяки Товариству «Чернігівського земляцтва», до якого й долучилася Національна Рада жінок України. У книзі описані не лише історичні події, а й життя уродженців Чернігівського району, які були нагороджені бойовими нагородами. «Була проведена кропітка робота. Дехто уперше з книги дізнався, що їхні родичі були нагороджені орденами і медалями», – резюмував Валерій Андрійович.

 Наталія Пономаренко – директорка музею ознайомила гостей з експозиціями, зроблені на основі історичних досліджень. 100 фігур видатних українців від Княгині Ольги до сучасних видатних постатей нашої країни. Всі історичні сюжети в музеї відтворені за описами істориків і підтверджені науковими організаціями. 

Український День родини

 Український День родини відзначається з 2012 року. Святкування цього дня встановлено на 8 липня – день Петра і Февронії, християнських покровителів сім'ї та шлюбу. Мета свята – популяризація сімейних цінностей, укріплення родинних стосунків, розвитку сімейних традицій та забезпечення виховання дітей у родинному колі. 

Родина завжди була і залишається осередком збереження духовних і культурних традицій нації. 

2 липня 2020 року у рамках дводенного тренінгу з адвокації «Доступ до верховенства права осіб, які постраждали від насильства» проєкту Національної Ради Жінок України за підтримки Програми МАТРА Посольства Королівства Нідерландів в Україні Голова НРЖУ Людмила Порохняк-Гановська провела зустріч з Головою Новобілоуської об’єднаної територіальної громади Дмитром Федоровим.

Під час зустрічі було обговорено шляхи співпраці, зокрема надання інформаційної підтримки. «Ми зацікавлені в тривалій співпраці, використовуючи всі наявні можливості від тренінгів до zoom-конференцій», – зауважила  Людмила Порохняк-Гановська.

У свою чергу, Дмитро Федоров подякував за підтримку та надану інформацію як щодо домашнього насильства, так і обміну досвідом БО «Фондом громади Березані» щодо поліпшення соціально-економічного становища територіальної громади». Одним із головних принципів роботи організації є об’єднання та взаємодія громади, бізнесу, влади.

На фото: Людмила Порохняк-Гановська з Дмитром Федоровим та організаторами тренінгу.

3 липня 2020 року у рамках дводенного тренінгу з адвокації «Доступ до верховенства права осіб, які постраждали від насильства» проєкту Національної Ради Жінок України за підтримки Програми МАТРА Посольства Королівства Нідерландів в Україні Голова НРЖУ Людмила Порохняк-Гановська провела зустріч з Головою Хмільницької (Чернігівський район) об’єднаної територіальної громади Юрієм Слюньком.

Під час зустрічі було обговорено шляхи співпраці, зокрема надання інформаційної підтримки. «Ми зацікавлені в тривалій співпраці, використовуючи всі наявні можливості від тренінгів до zoom-конференцій», – зауважила  Людмила Порохняк-Гановська.

У свою чергу, Юрій Слюнько подякував за підтримку та надану інформацію як щодо домашнього насильства, так і обміну досвідом БО «Фондом громади Березані» щодо поліпшення соціально-економічного становища територіальної громади». Одним із головних принципів роботи організації є об’єднання та взаємодія громади, бізнесу, влади.

На фото: Людмила Порохняк-Гановська з Юрієм Слюньком та учасниками тренінгу.

2–3 липня у двох селах Чернігівщини («Новий Білоус» та «Хмільниця») відбувся дводенний тренінг з адвокації осіб, що зазнали домашнього насильства.

Адвокація для адвокатів? Ні, це для представників ОТГ, сільських і селищних рад Чернігівської області, які хочуть зробити якісні зміни в своїх селах.

«Доступ до верховенства права осіб, які постраждали від насильства", – основна тема проєкту Національної Ради Жінок України за підтримки Програми МАТРА Посольства Королівства Нідерландів в Україні.

Насильство – це не проблема окремої родини, це проблема цілої країни. Недоліком системи верховенства права є низький рівень поінформованості населення про проблеми насильства та дискримінації.

«Домашнє насильство – це, звісно, злочин, а не прояв любові. Прислів’я «Б’є – отже, любить» – ми повинні вже забувати, і цим злочинам потрібно всіляко протидіяти». Жертви насильства не завжди знають: де шукати допомоги та як захистити себе. І ми повинні в цьому їм допомагати», – зазначила Людмила Порохняк-Гановська, Голова НРЖУ, Радник Міжнародної Ради Жінок з охорони здоров’я, Віце-президентка Європейської Ради Жінок.

В заході взяли участь відомі вітчизняні тренерки, а саме Тетяна Кононович – представник офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; Надія Комарова, Вчений секретар Державного інституту сімейної та молодіжної політики, кандидат економічних наук; Галина Козлова, голова Комітету «Сталий розвиток» НРЖУ, заслужений працівник соціальної сфери України, Алла Новікова, учасниця мережі «Регіонет», експертка з розвитку територіальних громад, фасилітаторка Британської Ради в Україні.

Учасники тренінгу взяли участь в анкетуванні та отримали інформаційні матеріали щодо запобігання та протидії насильству.

Під час зустрічі київської делегації на чернігівській землі Голову Національної Ради Жінок України Людмилу Порохняк-Гановську було нагороджено Подякою за підтримку видання книги «Літопис доль та днів минулих», присвяченої воїнам – уродженцям Чернігівського району.