16 березня 2025 року в приміщенні Національної Ради Жінок України відбулось засідання Оргкомітету Міжнародного проєкт-конкурсу «Тарас Шевченко єднає народи».

Відкрилося засідання спільним виконанням Духовного гімну України «Боже великий, єдиний», заспівувала заслужена артистка України Руслана Лоцман.

 Голова НРЖУ Людмила Порохняк-Гановська привітала учасників та побажала успішної роботи.

Продовжила засідання у вигляді Круглого столу Голова Оргкомітету, заслужений діяч мистецтв України Світлана Садовенко. З’єдналися телефонним дзвінком з авторкою проєкту, народною артисткою України Галиною Яблонською, яка також побажала плідної праці і наснаги.

Знайомство і цікаве спілкування учасників, презентація конкурсу (підготовлене Ларисою Кондратюк), вирішення низки організаційних питань і творчих задач, розподіл ведення напрямів за номінаціями членами журі та багато інших питань, – таким видався робочий день учасників. Дуже слушними були пропозиції заслуженої артистки України Лариси Недін.

Наприкінці, народна артистка України Валентина Ковальська прочитала поезію Ліни Костенко і у дуеті з заслуженою артисткою України Русланою Лоцман проспівали твори на вірші Тараса Шевченка.

«Як Голова Оргкомітету конкурсу, – підкреслила Світлана Садовенко, –  щиро дякую колегам, друзям, однодумцям за спільність, конструктив, любов до України і Тарасового Слова, яке сьогодні знову і знову єднає українців зі всього світу! Бажаємо плідної співпраці!».

10 березня, у Нью-Йорку (США) розпочалася 69-а сесія Комісії ООН зі становища жінок. 

Основна увага буде зосереджена на огляді та оцінці виконання Пекінської декларації, Платформи дій та результатів 23-ї спеціальної сесії Генасамблеї ООН.

         30 років тому країни члени ООН підписали Пекінську декларацію рівності та платформу дій, прогрес у її виконанні розглядається державами членами та представницями громадських організацій під час 69-ї Комісії статусу жінок в Нью-Йорку.

Представниця Національної Ради Жінок Марина Руденко разом із іншими представницями українських громадських організацій України бере участь у роботі сесії. Теми на яких роблять фокус представниці громадських організацій України – це роль жінок у мирному врегулюванні війни проти України, підтримка жінок постраждалих від насильства та відновлення звільнених територій, враховуючи потреби жінок з різних вразливих груп.    

9 березня 2025 року у селі Шевченкове (Батьківщина Тараса Шевченка) відбулося вшанування Тараса Шевченка та його батьків: матері – Катерини Якимівни Шевченко (Бойко) та батька – Григорія Івановича Шевченка в ДЕНЬ народження ВЕЛИКОГО КОБЗАРЯ.

До складу делегації увійшли: Зоя Ружин, заслужений працівник культури України, голова Всеукраїнського ГО «Поступ жінок-мироносиць», Почесний Громадянин с. Шевченкове (Батьківщина Тараса Шевченка); солістка Академічного ансамблю пісні і танцю України Державної прикордонної служби України, народна артистка України Олена Лукашова; Лауреат Всеукраїнських і Міжнародних конкурсів Андріана Озгович, Народний декламатор Михайло Орлюк та інші.

 В центрі села відбулися урочистості, де традиційно пройшов виступ делегації киян. Лунало звитяжне Слово Шевченка з уст Михайла Орлюка. Блок пісенних творів патріотичного звучання у прекрасному, зірковому виконанні громаді села представили Олена Лукашова та Андріана Озгович.

Звісно, був і портрет Тараса Григоровича у вишитому рушникові, виконаний заслуженим художником України Олександром Охапкіним. Із запашним короваєм вітали Шевченківський край від Асоціації Земляцтв України, Київського професійного коледжу, Спілки офіцерів України (голова – Олександр Сасько) Національної Ради Жінок України (голова – Людмила Порохняк-Гановська) Всеукраїнського Товариства «Просвіта» (голова – Павло Мовчан).

Зоя Ружин вручила коровай директору Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка» Людмилі Шевченко. У свою чергу, Людмила Михайлівна передала коровай голові Територіальної громади Сергію Смальку.

На чолі з головою Сергієм Смальком, генеральним директором заповідника Людмилою Шевченко проведено мітинги пам’яті з хвилиною Мовчання та молитвою біля могили Григорія Шевченка і Катерини Шевченко (Бойко), де пролунали виступи всіх присутніх з полум’яним словом і піснею.

3 березня 2025 року Голова НРЖУ Людмила Порохняк-Гановська взяла участь в конференції «Демографічне майбутнє України: стратегія стійкості та відновлення. Візія громадянського суспільства».

Конференцію відкрила Міністерка соціальної політики України Оксана Жолнович, яка підкреслила потребу співпраці державних структур з органами місцевого самоврядування та особливу роль громадських організацій в розробленні стратегій стійкості та відновлення. Директор з розвитку Посольства Великої Британії Стефан Коссофф підтвердив підтримку Посольством надважливої для України теми.

Питання демографії, як основи національної безпеки, розкрив у великій доповіді засновник та генеральний директор інституту фронтиру Євген Глібовицький. Якщо в 1997 році на території сучасної України народжувались 1 млн дітей, то в 2012 році – 520 тисяч, а в 2024 – 176 679. Смертність в 2024 році перевищила народжуваність майже втричі – 495 050 осіб. В Україні на теперішній час кількість 80-річних жінок перевищує кількість 18-річних дівчат. Єдина група населення, яка зростає – це особи (особливо жінки) старше 65 років. Кількість фертильних родин зменшується, в родинах в середньому не 2,2 дитини, що забезпечує стабільність населення, а 0,9. Це може призвести до десинхронізації економіки, а також безпеки. Зростає міграція. Стоїть питання, чи достатньо для сплати податків, збереження інфраструктури та утримання армії на теперішній території України населення в 15 мільйонів? Лише через збереження мови та розвиток культури (в тому числі культури збереження здоровʼя) ми можемо розраховувати на повернення мігрантів, в тому числі до 20 млн з діаспори.

Ці питання розвинула у своєму виступі «Демографічна стратегія і потреба в коаліціях» перша заступниця Міністра соціальної політики України Дарина Марчак. Вона зупинилась на показниках якості життя для конкуренції з ЄС в поверненні воєнних мігрантів, економічних мігрантів та осіб з діаспори. Для цього найперше потрібна реальна підтримка сімей з дітьми, а також зниження передчасної смертності. Також в Україні планується розвиток інклюзивного ринку праці. Так на сьогодні проживають 766 тисяч працездатних ВПО, які не працюють. Дуже високий рівень ейджизму, практично особам старшим 50 років вже важко знайти роботу. Є потреба в реформі пенсійної системи, впровадження активного довголіття та економіки догляду за особами, які цього потребують.

6 груп з осіб, переважно це представники громадських організацій, але також владних структур, бізнесу, органів місцевого самоврядування, наукових установ, присутніх на конференції впродовж 6 годин напрацьовували та презентували проєкти громадського сектору для подолання демографічної кризи. Найперше потрібний ефективний інформаційний компонент, розвинута служба старших експертів, впровадження патронатних сімей, центрів бізнес-консультування, центрів чоловічого здоровʼя, ветеранського бізнесу, менторської підтримки та дитячих садків.

Підсумки конференції підвели Павло Замостьян, заступник Представника Фонду ООН в галузі народонаселення в Україні, UNFPA та  Сергій Ніжинський,  Голова ГО «UA Experts», радник Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Вони висловили загальне враження присутніх про те, що ситуація дуже серйозна, але не драматична і існує можливість виходу з неї за участю залучення громадянського суспільства.

20–21 лютого в Бельгії (Брюсселі) та 14–15 лютого в Німеччині (Берліні), відбувся VIII Міжнародний вокальний конкурс імені Квітки Цісик. Міжнародний вокальний конкурс імені Квітки Цісик проводиться уже восьмий рік поспіль, і його проведення за кордоном дає можливість реалізуватися всім тим, хто закоханий у пісні з репертуару Квітки Цісик.

 Метою конкурсу є увічнення пам’яті видатної американської співачки українського походження Квітки Цісик, сприяння відродженню та популяризації української пісні як в Україні, так і за кордоном, популяризації, розвитку та відродженню вокального мистецтва. З цією метою у 2017 році був започаткований Міжнародний вокальний конкурс імені Квітки Цісик, який за всі ці роки об’єднав українців, залюблених в українську пісню у виконанні Квітки Цісик, у Києві, Калуші, Тернополі, Каневі, а також за кордоном –  у Німеччині, Франції, Іспанії, Чехії.

Організаторами конкурсу виступили Національна Рада Жінок України (голова Людмила Порохняк-Гановська), ГО «Перлина української культури – Світові» (голова Ірина Персанова) за сприяння ГО за мир у всьому світі (голова Тетяна Коцеба) й Міжнародної організації «Поступ жінок-мироносиць у діаспорі» (голова Леся Королик-Бойко).

Цей захід подарував учасникам неймовірні емоції, адже Міжнародний вокальний конкурс імені Квітки Цісик щороку стає подією, яка об’єднує залюблених в українську пісню людей зі всього світу.

В Брюсселі дипломи Лауреатів І ступеня, ордени «Золота Квітка ім. Квітки Цісик» отримали:

Єгор Разгоняєв (12 років), ІІ вікова категорія, естрадний вокал і Диплом «За найкраще виконання пісні з репертуару Квітки Цісик».

Марія Кучурян (26 років), V вікова категорія, естрадний вокал і за найкраще виконання пісні з репертуару Квітки Цісик нагороджена призом «Золотий мікрофон2.

Кришталеву нагороду «Гран-прі Міжнародного вокального конкурсу імені Квітки Цісик» отримав Кирило Дерновий (14 років), ІІІ вікова категорія, академічний вокал.

В Гала-концерті взяли участь члени журі, учасники VIII Міжнародного вокального конкурсу імені Квітки та лауреати VII Міжнародного вокального конкурсу імені Квітки Цісик, який проходив у 2024 році в місті Антверпен (Бельгія).

Про конкурс

Під час повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну під загрозою опинилися не лише життя й здоров’я українців, а й пам’ять про їхній життєвий досвід і родинну історію.

Щоб допомогти зберегти ці спогади, організатори оголошують конкурс і збір фотографій, усних історій та документів про родинну пам’ять.

Участь можуть брати:

Повнолітні особи

Особи до 18 років за підтримки повнолітніх опікунів чи наставників

До конкурсу в усіх номінаціях допускаються роботи, які раніше не оприлюднювалися в друкованих чи інтернет-медіа. Не можна подавати на конкурс роботи, які вже подавалися на інші подібні конкурси.

Номінації конкурсу

1. "Так ніхто не кохав" (фотографії)

Опис: Кожен учасник може подати не більше двох фотографій, зроблених до 24 лютого  2022 року, на яких зафіксовано весілля членів родини.

Формат подання: Копії чорно-білих або кольорових фотографій у форматі JPG.

Додатково: До фотографій додається опис історії кохання осіб, зображених на фото (до 5000 знаків). Формат файлу – PDF.

2. "Спогади мого родича" (усноісторичні свідчення)

2. "Спогади мого родича" (усноісторичні свідчення)

Опис: Кожен учасник може подати не більше трьох інтерв’ю у форматі аудіо або відео, записаних до 24 лютого 2022 року.

Формат подання:

Аудіофайл (до 3-х файлів)

Відеофайл (до 3 файлів)

Додатково: До інтерв’ю додається короткий опис змісту (до 5000 знаків) у форматі PDF.

 3. "Родинна пам’ятка" (документальні матеріали)

Опис: Приймаються копії документів          з        особистих архівів,      датованих           до

24 лютого 2022 року, які засвідчують важливу подію в житті родини.

Формати подання:

-        Зображення (JPG)

-        Сканований документ (PDF)

Додатково: До документа додається опис події (до 5000 знаків) у форматі PDF.       

Як взяти участь

Термін подання заявок: до 31 березня 2025 року.

Для участі необхідно заповнити Google-форму  за посиланням:

https://docs.google.com/forms/d/1t_I5U6STBchoacSrBgTym6f0dKOwIzw9x9qndSl8SfA/ed it

та додати конкурсні матеріали відповідно до номінації.

Оцінювання та нагородження

Роботи оцінюватимуть українські фахівці з усної історії та організатори конкурсу.

•        30 квітня 2025 року – оголошення списку відібраних кандидатів.

•        Травень 2025 року – публікація результатів конкурсу.

Нагороди

•        Усі учасники, чиї роботи відповідають критеріям конкурсу, отримають нагороди.

•        Найкращі роботи будуть оприлюднюватися організаторами конкурсу на власних ресурсах.

Проект співфінансується Польсько-Американським Фондом Свободи в рамках програми RITA – «Зміни в регіоні», яку реалізує Фонд «Освіта для демократії».

У Міжнародний день жінок і дівчаток у науці розповімо про Людмилу ПОРОХНЯК-ГАНОВСЬКУ, Голову Національної Ради Жінок України, українську громадську діячку, науковицю, автора понад 200 наукових статей, 52 авторських свідоцтв та патентів.

Людмила Андріївна народилася 5 травня 1947 року у м. Вінниця, дитинство та молоді роки провела в м. Тернополі. Закінчила Тернопільський медичний інститут за фахом «Лікувальна справа» в 1970 році. Послужний список чималий. Асистент кафедри фармакології Тернопільського медичного інституту (1973–1982), асистент кафедри медичної підготовки Тернопільського фінансово-економічного інституту (1971–1973). Завідувач кафедри фізіології Харківського фармацевтичного інституту (1988–1991). Завідувач лабораторії радіопротекторних засобів Наукового Центру радіаційної медицини, Київ, (1992–2002). Голова Національної Ради жінок України (квітень 2014 року), доктор медичних наук (березень 1989 року), професор (січень 1991 року), керівник центру «Адаптація» Міжнародної організації «Жіноча Громада» (травень 1997 року)

Упродовж 20 років співпрацює з громадськими організаціями медичних сестер України, вбачаючи у 500 тисячах українських медичних сестер той ресурс, який спроможний впровадити здоровий спосіб життя для оздоровлення нації та забезпечити якісне реформування медичної галузі. З вересня 2012 року обрана експертом з питань здоров'я Міжнародної Ради жінок. Була засновницею та науковим редактором низки журналів та газет, зокрема: Всеукраїнського медичного журналу «Доктор» (1997–2001), «Нова медицина» (2002–2005), «Медична сестра» (2006–2010) та газети «Сімейний лікар+» (2003–2010). На 3 каналі Національного радіо Україні вела щотижневу авторську передачу у прямому ефірі «Сімейний лікар+» з 2004 по 2010 рік.
Була керівник проєкту ООН «Суспільство проти СНІДу» в 1997–1998 рр., що був визнаний одним з найкращих проєктів року за версією ООН. В 1999 році за активну громадську діяльність удостоєна ордена Княгині Ольги 3 ступеня, в 2018 році – 2 ступеня. Одна з ініціаторів та засновників руху «Зупинимо туберкульоз разом».

Починаючи з 1990 року, розробляла радіопротекторні засоби та харчові добавки, співпрацює з організацією «Лікарі Чорнобиля»: бере участь у підготовці міжнародних конференцій та форумів, доповідає на міжнародних форумах в Європі, Азії та Америці.

Як Голова Національної Ради Жінок України неодноразово брала участь на міжнародних форумах.

Попри свою суцільну зайнятість пані Людмила знаходить можливість підтримувати культурні проєкти, зокрема Міжнародний проєк-конкурс «Тарас Шевченко єднає народи», Міжнародний вокальний конкурс ім. Квітки Цісик. Але це вже інша історія…

«Подорож крізь роки» – саме так називалась творча ювілейна зустріч із заслуженою артисткою України, театральним педагогом, знаною радіоведучою, письменницею, журналісткою, лауреаткою багатьох літературних та мистецьких премій Ларисою Недін, що відбулась у Національному музеї літератури.

Формат зустрічі передбачав як спілкування з Ларисою Недін, так і ознайомлення з ювілярки речами: афішами, листами до рідних та педагогів, першими публікаціями на сторінках газет та журналів.

І, звичайно, вітання колег, друзів та поцінювачів її багатогранного таланту.

Теплими словами подяки за волонтерську роботу вітала і Голова НРЖУ Людмила Порохняк-Гановська. А також нагородила Ларису Недін медаллю НРЖУ «За відданість і любов  до України».

31 січня 2025 року в приміщенні Національної Ради Жінок України відбулася зустріч Голови НРЖУ Людмили Порохняк-Гановської з заслуженою журналісткою України, Головою первинної організації Національної Спілки журналістів Київського державного телебачення Галиною Устенко-Гайдай. Пані Галина розповіла про роль діаспори у відновленні української державності. У свою чергу, Людмила Андріївна пригадала про відомих українських діячів науки і культури,  які залишили велику спадщину для українського народу в галузі освіти, науки, культури. Підтримала думку про те, що потрібно створити книгу пам'яті про наших світочів.

29 січня 2025 року Голова НРЖУ Людмила Порохняк-Гановська з робочим візитом завітала до фермерського господарства «Напорівське» В ході зустрічі з керівником господарства, депутатом Чернігівської обласної ради Григорієм Ткаченком обговорили питання розвитку деокупованих територій та роль жінок у ранньому відновленні населених пунктів Чернігівщини. В обговоренні взяли участь Голова комітету по роботі з сільськими громадами Тамара Бігун та Голова Комітету з питань культури НРЖУ Людмила Грабовенко. Людмила Порохняк-Гановська передала сценічний одяг для дитячого вокального колективу Іванівського ліцею.

А також з ініціативи НРЖУ, в селі Лукашівка в приміщенні старої школи відкрили Соціальну шафу для жителів села. В ній безкоштовно мешканці села можуть придбати речі першої необхідності або принести свої для односельців. Організовують цю роботу волонтери села Тетяна Гавріліна з своїми колегами. НРЖУ придбали для зручності стійки та вішалки. А ще в Громадському просторі НРЖУ допомогли обладнати кімнату з комп’ютером та принтером, придбали канцтовари. НРЖУ дякує БФ «Благі справи без меж» Наталії Саричевій, Соціальній шафі села Гореничі, Надії Пікулі, ГО «Рух змін», Андрію Кошарі, ПП Трансвугілля Анатолію Волошину, Юрію Романовському, ТОВ Energi Plus В’ячеславу Кутовому за співпрацю у ранньому відновленні деокупованих територій Чернігівщини.