17 квітня 2024 року лідерки НРЖУ Людмила Порохняк-Гановська, Зоя Ружин, Алла Клименко у своєму інтерв’ю Українському радіо. Чернігів розповіли про роль жіночих громадських організацій, що входять в НРЖУ, у нинішніх умовах.

Сьогодні жіночі організації НРЖУ стали більше приділяти уваги ролі українських жінок у питаннях безпеки (за час війни брали участь у жіночих форумах, що проходили в Португалії, Франції, США, Філіппіни).

Частина громадських жіночих організацій займається евакуацією дітей та людей похилого віку, які перебувають під обстрілами (ВЛУЖ Всеукраїнська Ліга Українських Жінок).

Жінки, які об’єднані в Комітет по роботі з сільськими громадами НРЖУ щотижня передають на фронт необхідні речі та продукти харчування.

НРЖУ вже сім років впроваджує волонтерські проєкти, зокрема групи здоров’я у сільській місцевості.

Наразі НРЖУ в селищі Седнів, селі Москалі, в селі Шестовиця розпочала Проєкт «Посилення громадської участі в процесах раннього відновлення на звільнених територіях». Цей Проєкт впроваджується в межах грантового конкурсу «Посилення громадської участі в процесах раннього відновлення на звільнених територіях», який адмініструється ІСАР Єднання за підтримки Фонду «Партнерство за сильну Україну», що фінансується країнами партнерами.

Інтерв’ю Українському радіо. Чернігів на каналі НРЖУ: https://www.youtube.com/watch?v=W-fUqP011WY

16 квітня 2024 року в Центральній бібліотеці ім. М.М. Коцюбинського міста Чернігова Голова Всеукраїнського ГО «Поступ жінок-мироносиць», Посол Миру, заслужений працівник культури України Зоя Ружин провела майстерклас «Дивосвіт України».

Зоя Володимирівна виготовляє плетені вінки із природних матеріалів: колосся, квітів, лози тощо. І ними вшановує пам’ять видатних українських діячів.

Відома громадська діячка через мистецтво активізує українське жіноцтво. Під час плетіння обговорили важливість єднання.

Також відбулася презентація книг про одного з найулюбленіших святих українського народу Святителя Миколу Чудотворця «Радість світом розквітає» (тема зимових 19 грудня, весняних 22 травня святкувань) та «Ми святому Миколаю славеня возносимо» (до Дня народження, Різва Миколи Чудотворця, 11 серпня), було зачитано деякі авторські віршу, яких в книгах близько 200. Продекламовано текст пісні «Святому Миколаю» на муз. Олександра Бурміцького і запропоновано для вивчення пісенні твори із збірників, де їх представлено 50 на слова Зої Ружин, музику українських композиторів. Цей доробок також послужить, як майстер-клас до виконання пісенних творів про Святого Миколая, так як передано музичний супровід. Настоятелю храму та Свято-Георгіївської парафії отцю Тимону передано в подарунок книгу «Радість світом розквітає». Книги в електронному вигляді також передано для поширення серед мирян. Відбулася презентація видання написаного в дні війни «За Перемогу! За волю народу!» Прозвучали вірші та пісенні твори. Так як в храмі на службі були присутні воїни-захисники.

Для вивчення та впровадження в християнському житті місцевих жителів було презентовано та передано запис понад 20 пісенних творів духовного, християнського звучання на вірші Зої Ружин, музику українських композиторів у виконанні Ансамблю солістів «Благовість» під керівництвом народної артистки України Тетяни Кумановської та інших провідних виконавців, а також музичний супровід що є прекрасним майстер-класом для ансамблю «Берегині» храму Георгія Переможця та інших самобутніх та професійних виконавців.

Проведено пересувну виставку «Дивосвіт України» хатня ікона та портрети виконані видатним художником сучасності Олександром Охапкіним та автентичні рушники з приватного зібрання Зої Ружин. Ця виставка сповнена любові і благодатного впливу на мирян.

Домовлено про подальшу дієву співпрацю в складі проєкту Національної Ради Жінок України на чолі з головою Людмилою Порохняк-Гановською «Активізація сільських громад деокупованих територій» з свято-Георгіївською парафією.

16 квітня 2024 року в Киїнському ліцеї імені Костянтина Светенка відбувся майстерклас української мисткині Світлани Вавілової.

Мета заходу:

командна робота учнів старших класів.

Виклики: побудова команди, вибір лідера, ескізний етап, виготовлення виробу.

Молодь продемонструвала вміння гуртуватись, доброзичливість, роботу на результат.

Лекція-показ «Народний одяг дівчини з Чернігівщини» зацікавив красунь старших класів. Знайомство з традиціями рідного краю, жіночим фенотипом, умовами існування привели до розуміння доцільності та краси традиційних кроїв та декору.

Завершили лекцію демонстрацією одягання чернігівського строю та фотосесією. Всі погодилися, що в традиційному одязі дівоча краса розкрилася з новою силою.

Цей захід відбувся в межах грантового конкурсу «Посилення громадської участі в процесах раннього відновлення на звільнених територіях», який адмініструється ІСАР Єднання за підтримки Фонду «Партнерство за сильну Україну», що фінансується країнами партнерами.

15 квітня 2024 року у селі Шестовиця та 16 квітня у  Седневі в межах Проєкту відома соціологиня Надія Комарова провела тренінги «Українська сім’я в умовах війни». 

Мета заходу – досягнути розуміння сільськими жінками необхідності згуртувати українську сільську родину – як основу демографії українського суспільства.

Вчена акцентувала увагу на емоційному стані українських жінок під час російської агресії, їхнє виживання за місяць окупації та масових обстрілів.

Також розглядались нові проблеми, що виникли у сільській родині після деокупації, який психологічний клімат в селі і що очікують сільські родини після перемоги.

Завдяки нашим донорам ми змогли організувати важливі зустрічі для мешканців, які сьогодні потребують сільські жінки.

Ці заходи відбулися завдяки Проєкту, що впроваджується в межах грантового конкурсу «Посилення громадської участі в процесах раннього відновлення на звільнених територіях», який адмініструється ICAP Єднання за підтримки Фонду «Партнерство за сильну Україну», що фінансується країнами партнерами.

15 квітня 2024 року в межах Проєкту команда НРЖУ провела заняття з арттерапії для учнів Киїнського ліцею імені Костянтина Светенка. Зокрема, відбувся майстерклас відомої української етномисткині Світлани Вавілової.

Мета заходу – активізація громадянського суспільства, зокрема учнівської молоді: розвиток у дітей лідерських якостей, творчого мислення, командної роботи.

«Мистецтво вибійки» – саме так називається майстерклас ознайомив дітей з найдавнішим способом декорування на тканині за допомогою дерев'яних різьблених дощечок та олійних фарб.

За словами Світлани Вавілової, цей стародавній спосіб декорування притаманний саме Чернігівщині, а тому це не лише цікаво, а й пізнавально.

Цього дня відбувся ще один важливий захід для ліцеїстів – тренінг «Психологічне, ментально-емоційне і фізичне здоров’я», який провів лікар Іван Кропивницький. Ментально-емоційний стан надто впливає на фізичний стан дитини. Тому важливо те, які емоції отримує дитина як у школі, так і поза її межами. Тренер надав дієві поради як впоратися з страхом. Кожен з учасників отримав допомогу для поліпшення свого емоційного та фізичного стану.

Ці заходи відбулися завдяки Проєкту, що впроваджується в межах грантового конкурсу «Посилення громадської участі в процесах раннього відновлення на звільнених територіях», який адмініструється ICAP Єднання за підтримки Фонду «Партнерство за сильну Україну», що фінансується країнами партнерами.

15 квітня 2024 року в межах реалізації Проєкту Голова Всеукраїнської організації «Поступ жінок-мироносиць», заслужений працівник культури України Зоя Ружин провела два майстеркласи для учнів Киїнського ліцею імені Костянтина Светенка щодо ролі української культури в загальноєвропейській культурі.

Звернула увагу на посилення ролі української культури під час агресії з боку росії. Відмінність української культури від російської. Побут і традиції пов’язані зі святами, що якнайповніше розкривають сутність української культури. В той же час російська – є побутовою.

Зоя Володимирівна продемонструвала власну колекцію хусток, рушників та колекцію картин заслуженого художника України Олександра Охапкіна, який вважається найкращим сучасним представником «хатньої» ікони.

Зоя Ружин є авторкою понад 300 пісенних текстів. Її піснею «Україна є, Україна буде!» упродовж 20 років відкривали святкові події на Хрещатику.

Цей Проєкт впроваджується в межах грантового конкурсу «Посилення громадської участі в процесах раннього відновлення на звільнених територіях», який адмініструється ІСАР Єднання за підтримки Фонду «Партнерство за сильну Україну», що фінансується країнами партнерами.

          Виступ Голови НРЖУ, Віце-президентки Європейського Центру Міжнародної Ради Жінок Людмили Порохняк-Гановської на Вебінарі Європейського Жіночого Лобі (ЄЖЛ)

12 квітня 2024 р.

Сьогодні 777 день війни Росії проти України. Президент Росії відразу наголосив, що мета збройної агресії – повне знищення українців. Росія привласнила нашу назву, мову, асимілювала найбільш працездатне населення, десятки мільйонів українців померли голодною смертю на найбільш родючих землях планети, нищила вчених, інтелігенцію, тисячі патріотів були увʼязнені чи переміщені в божевільні.

Розпад Радянського Союзу дав нам можливість будувати своє демократичне майбутнє. Так, ми не ідеальні. Ми робимо помилки, але ми лише вчимось демократії, скинувши ланцюги рабства.

Я була в Ліверпулі і вражена музеєм рабства – там так багато схожого на нашу багатостраждальну Україну.

Ми прагнемо свободи, ментальність українців не погоджується з позицією росіян. Екс-президент росії Медведєв сказав, що всі українці з захоплених росією територій, які не згодні з політикою завойовників, будуть відправлені до Сибіру. До Сибіру впродовж століть вже були відправлені мільйони патріотів-українців були відправлені мільйони патріотів-українців, багато з них закатовані там в тюрмах.

Ми прагнемо свободи і демократії.

Ми вдячні усім тим країнам і конкретним людям, які поділяють наші цінності і допомагають нам вистояти.

Ви ставите питання про те, як ми постраждали від війни?

Ми щодня молимось за життя своїх рідних і близьких і наших захисників, тому що ворог скажено обстрілює мирні міста і села, руйнує інфраструктуру, перетворює в руїни житлові будинки і засіває родючі поля мінами. Нам страшно, ми не можемо планувати робочі дні через обстріли, не можемо обробляти землю. Наші діти мріють про ті часи, коли щодня будуть ходити до школи чи університету і спілкуватись з однолітками. Ми маємо мільйони зруйнованих родин – десятки тисяч воїнів загинули, сотні тисяч поранені, мільйони жінок та дітей покинули країну. Також вдвічі зменшились за останній рік кількість новонароджених – адже це становить небезпеку і для жінок і для дітей. В селі Шестовиця, яким опікується наша організація, під час місячної окупації російським військом народилось 2 дитини – окупанти не дали можливості виїхати жінкам до лікарні чи викликати лікаря і народжували без медичної допомоги.

Ми боремось з аерозольними упаковками, які руйнують озоновий шар землі, але як руйнують його пожежі внаслідок масованих обстрілів і що залишається в грунті, покритому залишками зброї?

Чи є вина жінок у цій ситуації? Я вважаю, що ми надто толерантно ставились до порушників демократії, сподівались виховати їх своїм прикладом. Так, в 2016 році ЄЦМРЖ проводив асамблею в Москві. Ми протестували, тому що не можна вважати демократичною країну, яка анексувала Крим і воює за Донбас. Але нас заспокоювали, що жінки все розуміють і ми повинні бути миролюбними.

Ніхто зараз не бажає миру так, як ми.

Але ми не можемо робити кроки НАЗАД до рабства. До такого рабства, яке може поглинути Європу. Де владою є сила і гроші, а наші цінності любові, екологічної рівноваги, психічного і фізичного здоровʼя, щастя кожної людини – ніщо.

Ми повинні йти вперед – це хороша ідея створити Центр миру. Розробити ідеологію протидії війнам, забезпечити виживання і добробут кожної родини, кожної країни, Європи і всього світу. Лише жінки через виховання своїх дітей здатні зробити це. Така діяльність потребує величезних зусиль і тривалого часу. Але починати потрібно – не НАЗАД до миру, а ВПЕРЕД до мирного щасливого існування.

Сільський екотуризм: сьогодення і майбутнє

В Україні не висока частка громадян прагне займатися підприємницькою діяльністю, в тому числі і сільським туризмом. Це можна пояснити низьким рівнем самоорганізації населення, відсутністю належного інформаційного забезпечення, недосконалістю законодавства стосовно підприємництва, відсутністю державної підтримки малого та середнього бізнесу.

Сектор сільського зеленого туризму, інтегрований в модель соціального підприємництва, може стати одним із векторів сталого розвитку українського села та стати основою для розробки ефективної національної стратегії розвитку, в основі якої є підприємницька діяльність та освіта. Зелений туризму приділяє особливу увагу захисту довкілля та культури регіону. Водночас зелений туризм часто асоціюється із сільською місцевістю та природними територіями, не охопленими діяльністю людини. Він також охоплює діяльність туристичної галузі в цілому зі зменшення наслідків негативного впливу на довкілля.

За оцінками експертів, екотуризм має всі шанси стати «хітом». Міські жителі із задоволенням проводять активний відпочинок на природі. Підприємці швидко підхопили ідею і підтримали інтерес. Сьогодні можна знайти безліч пропозицій турів та екскурсій у цьому напрямку.

Екотуризм передбачає ночівлю в наметах, здорове харчування, купання в річці, риболовлю, походи... Для тих, хто полюбляє комфорт, ринок пропонує розміщення в екобудинках, екскурсії, лазню та інші розваги. Один із напрямів, який має попит у городян, – можливість пожити сільським життям: наколоти дров, зібрати врожай, подивитись на домашніх тварин, попаритися в лазні, випити трав’яного чаю.

Обсяг вкладень залежить від самої ідеї. Для створення авторського туру потрібно мінімум грошових вкладень і максимум організаторських здібностей. А ось на будівництво містечка з еко-будиночками доведеться витратити значну суму.

В основі бізнесу екологічних весіль – концепція збереження народних традицій (одяг, весільні пісні, традиційні ритуали та ігри). Щоб організувати такі весілля, потрібно знаходити неординарні рішення, проявляти максимум креативності. Весь весільний декор має бути виготовлений тільки з природних матеріалів. Також еко-весілля передбачає: особливе меню (страви з екологічно-чистих продуктів), простоту, відмову від автомобілів, феєрверків і повітряних кульок.

Можна стартувати з невеликого спектра послуг і вкладати прибуток, щоб розширювати бізнес. Почніть з організації риболовлі, плавання на човнах, велосипедних прогулянок, тематичних екскурсій тощо. Є безліч варіантів, як заробити на екотуризмі. Головне в цій справі – ваша підприємливість.

Людмила Порохняк-Гановська,

Голова Національної Ради Жінок України

докторка медичних наук, професорка,

Віце-прем’єрка Європейського Центру Міжнародної Ради Жінок

Сільське підприємництво –

це громадська порука якості

(з досвіду сільської громади Гриців, Шепетівського району)

В березні-липні 2024 року завдяки підтримці ІСАР «Єднання» на Чернігівщині розгортається велика праця Національної Ради Жінок України зі сталого відновлення громад та регіонів. І знову, в самі важкі та випробувальні часи – лідерство у справі відновлення життя беруть на себе великі Жінки України – Людмила Порохняк-Гановська, Тамара Бігун, Алла Клименко та ін.

Ми ризикнули стати першою в Україні сільською громадою, яка взялася за створення Кластеру Сільського Туризму. Ми назвали його магічним словом «Оберіг». Так закладалася перша цеглина в наш бренд «Гриців – громада-оберіг».

Туризм – це перш за все емоції. Як сказав один іноземний експерт «Ваше повсякденне життя для іншої людини може стати пригодою». Почали з того, що знайшли людей, готових поділитися своїм родинним теплом із гостями. Залучали вправних господинь, які вміють і зготувати і подати. Вони і самі охайні, і хату тримають в порядку, і господарство в чистоті. А ще важливо, щоб в домі була сімейна злагода. Спочатку було багато розмов і переконань. Були спроби запросити родичів та їх друзів у вигляді туристів, щоб трохи «потренуватися». Заїжджі іноземні експерти та українські партнери – усі поступово ставали споживачами наших послуг «відпочинок на селі». Індивідуальний підхід, родинний затишок вигідно відрізняв Кластер «Оберіг» від традиційних ресторанів та готелів. Нас хвалили і пропонували друзям.

Поступово, до проживання і харчування в оселі, почали додавати ще й «грицівські витріщаки» – так ми називаємо різні програми для відвідувачів. В основному вони мають світоглядний, культурологічний і розвиваючий характер. Останнім часом зростає попит на навчання та тренінги, люди шукають практичного досвіду з розвитку села. І переконана, що тут Гриців є лідером, бо не так легко знайти сільську громаду, яка б, як славнозвісний Барон Мюнхаузен, так завзято за чуприну сама себе з болота тягнула. Ми перепробували на собі різні інновації: від щорічного місцевого Фестивалю і стратегічного планування, до Корпусу Волонтерів для сільських громад України; від Фонду Сталого Розвитку до Конституції Землі. Ми перестали боятися бути першими і амбітними, навіть якщо це може видатися на перший погляд дивацтвом.

Що таке результат сільського підприємництва? Чи можна його скуштувати, побачити, понюхати, взяти в руки, якось виміряти? І чи вимірюється він виключно в фізичних вимірах?

Якщо це екологічно чисті продукти, наприклад, картопля, то результатом може бути скільки і якої якості ми її виростили. Але якщо ми її здали за безцінь, чи проміняли, чи вона благополучно згнила в погребі, то чи є це результатом, якого ми очікували?

Виходить, що результат, це не тільки і не стільки кількість і якість виробленої продукції чи послуги. Результат для нас – це те, як ми оцінюємо і як подаємо те, що виробляємо, чи подобається нам самим те, що ми пропонуємо. Результат для клієнта – це те, що він отримує і як виправдовуються його очікування. Над результатом ми працюємо разом. З боку сільської громади – ви, надавач послуги, з усім арсеналом місцевих традицій; з боку клієнта – він зі своїм досвідом, зацікавленнями, потребами і можливостями. Сільське підприємництво – це скоріше дійство, в яке залучається наш гість і стає частиною цього дійства. А ви тут і господар, і режисер. Майстерність ваша полягає в тому, щоб розпізнати спочатку свого клієнта і потім зробити так, щоб він став постійним вашим прихильником і «ходячою» рекламою.

Важливою особливістю сільського підприємництва є те, що клієнта приймає не одна агрооселя, не одна родина, а вся громада. І та атмосфера, яка існує в громаді, вона передається нашим гостям. Добрі стосунки між сусідами кардинально підвищують якість послуги, і, відповідно, збільшують винагороду, яку вдячний клієнт захоче вам залишити. Так само, як навпаки – «ложка дьогтю» у вигляді перепалки з сусідкою, чи гучної нічної вечірки, може зруйнувати усі ваші самі творчі і геніальні пропозиції. Чим би ви не займалися, щоб не пропонували, пам’ятайте, що поряд з вами, в громаді, живе людина, яка теж робить свою справу і успіх її справи, так само залежить від того, як ви живете і що робите, як і ваш успіх, залежить від її поведінки і способу життя.

В формуванні результату і утриманні клієнта є ще одна надзвичайно зацікавлена сторона – це місцева влада. Адже саме через сільське підприємництво відбуваються самі стійкі зміни в громаді. Коли люди навчаться самі собі давати раду і реалізовувати результати своєї праці, місцева влада збувається величезного тягаря соціально-економічних проблем навіть в самих віддалених куточках. Дуже часто місцева влада навіть не підозрює, як вигідно їй мати в громаді самодостатніх, високопрофесійних, конкурентоздатних підприємців, виробників продуктів та послуг міжнародного рівня. Як так сталося, що місцеве самоврядування вдалося «посадити на голку» державних дотацій і субвенцій, нас переконали, що ми ні на що не здатні і без вказівки зверху в нас нічого не вийде. Хто сказав? Чому ми в це повірили і продовжуємо спати і сподіватися на чиюсь допомогу?

Стаття написана, проект «Активізація сільських громад звільнених/деокупованих територій» заходить в сільські громади, наші кроки назустріч сталому відновленню зроблені – тепер черга діяти кожного та кожної з вас, дорогі сільські підприємці і підприємиці, наші партнери, друзі, вчителі й соратники.

Наталія Гнатюк,

ГО Фонд Сталого Розвитку «Стара Волинь»

Гриців, Шепетівського району

Хмельницької області, Україна

Під час зустрічі з представниками місцевого самоврядування Киїнської територіальної громади

5 квітня 2024 року