#ПроєктНРЖУ

ІСАР Єднання

#IsarEdnannia

1 травня 2024 року Координаторка Проєкту НРЖУ Алла Клименко відвідала селище Седнів, де громадська спілка «Національна Рада Жінок України» в межах грантового конкурсу «Посилення громадської участі в процесах раннього відновлення на звільнених територіях» організовує культурно-освітній центр селища Седнева.

Наразі триває капітальний ремонт кімнат. Матеріали для ремонту стін та меблі придбала громадська спілка «Національна Рада Жінок України». Тамара Бігун, Голова Комітету НРЖУ по роботі з сільськими громадами організувала доставку меблів до селища.

Як повідомила Ольга Геня, голова громадської організації «МЕЛАНІЯ», що відповідальна в Седневі за Проєкт НРЖУ, планується після ремонту простір для дозвілля дітей, приміщення для вокального колективу «Берегиня». А також може бути облаштований літній кінотеатр під відкритим небом.

Ініціативу «Створення культурно-освітнього центру» впроваджує громадська спілка «Національна Рада Жінок України» в межах грантового конкурсу «Посилення громадської участі в процесах раннього відновлення на звільнених територіях», який адмініструється ICAP Єднання за підтримки Фонду «Партнерство за сильну Україну», що фінансується країнами партнерами.

#ПроєктНРЖУ

ІСАР Єднання

#IsarEdnannia

 У селищі Седнів Седнівської територіальної громади відбулася фокус-група, на якій команда НРЖУ та активісти місцевої громади ще раз обговорили майбутні спільні дії щодо організації культурно-освітнього центру. 

Селище Седнів, що на Чернігівщині, відоме своїми історичними та мистецькими програмами. Зокрема, історико-культурним заповідником «Садиба Лизогубів» та Георгіївською церквою, де знімали культовий фільм «Вій». Потік туристів щороку збільшується. Але ні на території заповідника, ні на території церкви не облаштовані санітарні кімнати. Потрібно встановити сучасні вбиральні. А також облаштувати три кімнати: для вокального колективу «Берегиня», для дозвілля дітей та дорослих. Тим паче, що в селищі немає Будинку культури. 

Ще одну пропозицію внесла Голова НРЖУ Людмила Порохняк-Гановська: облаштувати в селищі бібліотеку-кав’ярню. 

Проаналізувавши всі думки, Громадська спілка «Національна Рада Жінок України», в межах програми зробить: 

      • Надасть матеріали для облаштування санвузлів; 

      • Надасть матеріали для ремонту трьох кімнат; 

      • Сприятиме створенню «соціальної шафи»; 

      • Обладнає приміщення та зони релаксації меблями та інвентарем. 

Зі свого боку, ініціативна група мешканців Седнівської територіальної громади вже взялася за ремонтні роботи. Також буде проведено конкурс для мешканців селища (особливо молоді) на створення моделі громадського центру/простору в обраних приміщеннях та навколо них. 

Проєкт впроваджується громадською спілкою «Національна Рада Жінок України» в межах грантового конкурсу «Посилення громадської участі в процесах раннього відновлення на звільнених територіях», який адмініструється ICAP Єднання за підтримки Фонду «Партнерство за сильну Україну», що фінансується країнами партнерами.

1 травня 2024 року відбувся Форум ООН «Дослідження сімейної політики та народонаселення 2024».

У цьому заході взяла участь Голова Національної Ради Жінок України, Віце-прем’єрка Європейського Центру Міжнародної Ради Жінок Людмила Порохняк-Гановська.

Обговорили глобальні тенденції народжуваності, сімейної динаміки та рішень.

Було представлено огляд деякої поточної академічної літератури, пов’язаної з динамікою народонаселення та сім’ї, вивчення того, що робить політику ефективною, та обговорення рівня успіху політики, спрямованої на пом’якшення народжуваності в різних країнах.

Загалом ця подія надала можливість дослідникам і міжнародним політикам обговорити, як вибір політики впливає на сім’ю формування та народжуваності, а також надати докази для формування майбутньої політики, щоб держави-члени разом з усіма відповідними зацікавленими сторонами могли краще підтримувати нинішні та майбутні покоління в їхніх сімейних цілях і сприяти стабілізації рівнів народжуваності в довгостроковій перспективі.

За декілька хвилин ця неймовірна жінка створила незвичний вінок із тюльпанів та нарцисів на виноградній лозі. Такий майстер-клас презентувала для працівників Центральної бібліотеки ім. М. Коцюбинського м. Чернігова Зоя Ружин.

Голова Всеукраїнського ГО «Поступ жінок – мироносиць», Посол Миру, заслужений працівник культури України, член Національної Ради жінок України, поетеса та громадська діячка Зоя Ружин через мистецтво активізує та надихає українців до єдності.

Цей захід відбувся за ініціативи Національної Ради Жінок України в межах грантового конкурсу «Посилення громадської участі в процесах раннього відновлення на звільнених територіях», який адмініструється ІСАР Єднання за підтримки Фонду «Партнерство за сильну Україну», що фінансується країнами-партнерами.

Потяг до мистецтва й художній талант розвивався у Зої Ружин з дитинства. Тому вона цілеспрямовано здобула художню педагогічну освіту. Закінчила Дніпропетровське художнє училище та художньо-графічний факультет Одеського державного педагогічного інституту імені К. Ушинського. Працювала вчителем образотворчого мистецтва і завучем у школі рідного села Дмитрівки Дніпропетровської області.

Авторську технологію виготовлення вінків уперше продемонструвала 27 років тому і присвятила вшануванню Тараса Шевченка.

«Вінки мої завжди різні, не схожі, розповідає авторка. – Спочатку роблю каркас, часто по центру розташовую вишитий рушник, а потім укладаю колоски, трави і вплітаю квіти польові: маки, соняшники, волошки...»

Зоя Ружин виготовляє плетені вінки з багатьох природних матеріалів: колосків, квітів, гілочок верби та вічнозелених рослин.

«Хтось вишиває, хтось майструє, а я плету вінки. Кожен – різний, відрізняється композицією та колоритом, – розповідає пані Зоя. – Стараюся щось корисне зробити для своєї рідної землі».

Плете жінка вінки зазвичай уночі. Під час непростого процесу, що вимагає терпіння й наполегливості, вона вкладає всю свою любов і шану тій людині, для якої виготовляє вінок.

«Плету вінки високі, ошатні, щоби таким чином показати свою повагу й підкреслити особистість, показати людям значущість того чи іншого нашого українського діяча...»

Є в пані Зої ще один унікальний винахід –виготовлення ялинки з гілок хвойних дерев, із відповідним національним дизайном.

«Сосна – берегиня, вона тримається лише на одному або декількох цвяхах. Використовую ще мотузки та вплітаю гілочки сосни. Виходить дуже ефектно...»

Загалом мисткиня зробила понад 100 унікальних вінків, якими вона вшановує видатних українських особистостей. Зокрема, Лесю Українку, Катерину Білокур, Вікентія Хвойку. Ці вінки виготовлені здебільшого з колосків пшениці й сягають понад півтора-два метри у висоту.

«Бог так удостоїв мене відкривати певні сторінки духовного життя нашої держави, які раніше не були висвітлені належним чином...»

Уже багато років поспіль Зоя Ружин організовує поїздки до Канева й біля підніжжя Чернечої гори проводить разом із представниками земляцтва та громадськості урочистості, присвячені Тарасу Шевченку. Вшановує вона Великого Кобзаря та його батьків і на День Незалежності. Мисткиня є почесною громадянкою села Шевченкове Черкаської області. Сама ініціює та разом із однодумцями організовує багато мистецьких акцій проєктів.

«Відчуваю, що зобов’язана утверджувати духовні цінності тими акціями, які я проводжу».

Окрім вінків, займається Зоя Ружин і збиранням автентичних рушників та хусток із різних регіонів України. В майстрині вже ціла авторська колекція таких українських оберегів. Привезла вона їх і на Чернігівщину. Часто туди, куди приїжджає в рамках мистецьких чи громадських проєктів, Зоя Ружин привозить пересувну виставку «Дивосвіт України». Окрім рушників та хусток, тут зібрані хатні ікони та портрети видатних українських діячів заслуженого художника України Олександра Охапкіна.

«Олександр Охапкін відродив національну хатню ікону. Художник зобразив святі лики в українських одностроях, з використанням рослинних елементів – соняшника, верби, калини, а також елементів українського одягу. Так він намагався передати шану й любов українського народу до святих».

Серед покликань цієї дивовижної жінки – і популяризація Петриківського розпису та Трипільської культури. Свого часу вона була виконавчим директором двох толок із реконструкції трипільської хати в селі Трипілля на території музею «Прадавня Аратта – Україна». Згодом за підтримки меценатів і земляків було видано її дві книги – «З неподільного зерна» та «Золото Роду» про Трипільську культуру. Проводячи такі заходи, Зоя Ружин упевнена:

«Лише вшанування і популяризація наших скарбів допоможуть нам розквітнути...»

За декілька днів перебування в Чернігівському краї разом із представницями Національної ради жінок України зустрічалася Зоя Ружин і з учнями Седнівського та Киїнського ліцеїв. Презентувала свої книги, серед яких і одна з останніх «За перемогу! За волю народу!», де зібрані поезія, пісні та проза, написані в дні війни. Під час зустрічей висловлювала своє ставлення до сучасних подій та підкреслювала роль української культури в контексті загальноєвропейської.

«Сьогодні, під час агресії з боку росії, роль української культури значно посилилася. Вшанування і популяризація наших скарбів допоможуть нам розквітнути. А українська мова – це наш національний код, що є зброєю проти інформаційної війни, яку також веде росія проти України...»

Зоя Ружин – авторка 14 видань різної тематики, поетичних збірок і текстів пісень. На її вірші створено понад 300 пісень. Зокрема, з класиками Віталієм Кирейком та Володимиром Павліковським. Готуються до друку 50 колискових пісень. За три місяці з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну поетеса написала понад 200 віршів.

«Бог наділив мене поетичним і художнім талантом. Тож стараюся їх нести в світ і дарувати людям...»

«Україна є, Україна буде!» – пісня, відома багатьом. Слова до неї написала Зоя Ружин, а музику – композитор Ростислав Демчишин. Цією піснею відкривали військові паради до Дня незалежності. Звучала вона й на різних загальнонаціональних заходах та концертах. Таку назву має і збірка вокальних творів у супроводі бандури на музику українських композиторів. Поетеса, згадуючи історію творення пісень, розповідає про свій доробок:

«Пісенні твори написані у співавторстві з багатьма українськими композиторами. Вийшли в світ і колядки та щедрівки «Сяють весело зірки» на музику композиторів-класиків Левка і Жанни Колодубів. Збірка дитячих пісень «Віночок» написана разом із композитором Василем Биченком. У збірці є методичні рекомендації щодо розучування пісень із дітьми на уроках музики...»

Активна громадська діяльність Зої Ружин пов’язана певною мірою і з Чернігівщиною. Свого часу вона присвятила власні вірші церковному діячеві та християнському святому Антонію Печерському. Разом із культурними й громадськими діячами Чернігівського краю неодноразово брала участь у мистецьких акціях, присвячених вшануванню Тараса Шевченка та Пантелеймона Куліша. На їх честь привозила власноруч виготовлені вінки.

Жінка втілила в життя безліч національно-патріотичних заходів. Усі вони – її данина шани й любові до України та українського народу. Пані Зоя вважає, що всі українці є золотими колосками рідної землі.

Своє твердження відобразила в поезії:

«Золоті колоски, золоті,

Вам довіку у полі шуміти.

Золоті колоски, золоті,

Ви землі української діти.

Золоті колоски, золоті,

Проростайте у кожній родині.

Золоті колоски, золоті,

Сійте щастя своїй Батьківщині».

Поетеса зізнається, що намагається жити за біблійним законом: «Ділами своїми докажи віру свою.

«Мені здається, що я свою місію усвідомила і тому відчуваю себе на своєму місці...»

Зоя Ружин – багатогранна особистість. Знаходить сили й час здійснювати численні патріотичні заходи та допомагати українським воїнам. Засновниця й організаторка проєкту «Мистецький спецназ», який засобами мистецтва надихає українських захисників з 2014 року. А Всеукраїнська громадська організація «Поступ жінок-мироносиць», яку вона очолює, базується на християнських засадах служіння Богові й добру.

«Слово «поступ» – це рух уперед. А мироносиці за Біблією – це жінки, яких Бог удостоїв першими сповістити про Воскресіння Христове. У наш такий складний час роль і місія жінки надзвичайно великі й відповідальні. Бо ми, жінки, маємо сповіщати світу про воскресіння найкращого й світлого...»

Ірина Довгошея

Чернігівська міська комунальна централізована бібліотечна система

Наддруковано на сторінці Деснянська правда

В той момент, коли ICAP Єднання на сторінці у Фейсбуці вітало переможців конкурсу грантів «Посилення громадської участі в процесах раннього відновлення на звільнених територіях», серед яких і Національна Рада Жінок України (щиро дякуємо за довіру!), відбувалось засідання робочої групи Проєкту. Учасники обговорювали усі етапи Проєктного циклу.

Експертка, співзасновниця Академії сталого розвитку Людмила Веряскіна, яка днями пройшла треніг з проєктного менеджменту (організованого ICAP Єднання), поділася набутим досвідом. Зокрема,  обговорили початковий цикл, стратегію, місію, та головне –  цілі. Саме цілі: чого прагне досягти проєкт, а також конкретні завдання, які треба виконати – стали темою дискусії учасників.

В обговоренні взяли участь Голова НРЖУ Людмила Порохняк-Гановська, засновниця Академії сталого розвитку Наталія Гнатюк, Голова Комітету по роботі з сільськими громадами Тамара Бігун, Голова Правління ГС «СЖУ» Леокадія Герасименко, експерт з охорони здоров’я Ігор Найда та інші.

Тож усі зійшлися на думці: для такої важливої роботи обов’язковим є залучення мешканців, у тому числі підприємців, представників інших сфер, а отже – і активна комунікація з громадою.

Тим паче, що НРЖУ вже сім років поспіль співпрацює з громадами Чернігівщини, і створюючи нові можливості, неодноразово спілкувалися з людьми громади, знає, що їм потрібно, і що для них головне. Бо наша ціль: не проєкти заради проєктів, а все для людей і з їхньою думкою. Власне, донори і наголошують, що «метою конкурсу є посилення співпраці між громадянами і місцевою владою в межах діяльності органів місцевого самоврядування з раннього відновлення, яка передбачає залучення громадян».

Ще раз дякуємо ICAP Єднання
 за довіру!

20 квітня 2024 року в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого відбувся концерт-присвята «Чарівна Квітка України», присвячений відомій американській оперній та блюзовій співачці українського походження Квітці Цісик. Учасниками дійства стали члени журі та виконавці Міжнародного вокального конкурсу імені Квітки Цісик.

Міжнародний вокальний конкурс імені Квітки Цісик було започатковано у 2017 році з ініціативи Голови НРЖУ Людмили Порохняк-Гановської. Тоді для лауреатів було засновано дві премії: «Золоту Зірку ім. Квітки Цісик» та «Срібну Зірку ім. Квітки Цісик» конкурсу. Співзасновницею конкурсу є заслужена артистка України, викладачка Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого, голова ГО «Перлини Української Культури – Світові», Посол Миру Ірина Персанова.

Тетяна Скирда, координаторка й модераторка заходу, відкриваючи концерт-присвяту, зазначила, що Міжнародний вокальний конкурс імені Квітки Цісик запроваджено з метою увічнення її пам’яті, сприяння відродженню та популяризації української пісні як в Україні, так і за кордоном, популяризації, розвитку та відродження мистецтва народного співу.

Власне, ведуча і співорганізатор конкурсу Ірина Персанова продовжуючи захід, розповіла, який шлях пройшов конкурс і якими країнами Європи продовжує крокувати й ознайомлювати глядачів з талановитими молодими виконавцями. Цього дня Ірина Персанова представила київським глядачам творчість членів журі та учасників Конкурсу. І вже за традицією, після виконання Гімну України та хвилини мовчання, відомий композитор і виконавець, член журі Міжнародного вокального конкурсу ім. Квітки Цісик Вадим Завада виконав гімн Конкурсу.

Українські народні пісні, переважно, які у свій час виконувала Квітка Цісик, прозвучали у виконанні: Антоніни Штики (Ларіонової), володарки Золотої Зірки ім. Квітки Цісик-2017 р.; Анастасії Добриніної, володарки Золотої Зірки ім. Квітки Цісик-2023 р.; Павла Герука, лауреата 3-ї премії ім. Квітки Цісик; Алли Васик, володарки Золотої Зірки ім. Квітки Цісик-2023; Наталії Полтавець, володарки Золотої Зірки ім. Квітки Цісик-2017; Катерини Єрошкіної, солістки Оперної студії НМАУ ім. П.І. Чайковського, володарки Гран-прі Міжнародного вокального конкурсу ім. Квітки Цісик-2018; Вікторії Падалко, лауреатки багатьох Всеукраїнських та міжнародних конкурсів, співачки та композиторки, володарки Золотої Зірки ім. Квітки Цісик-2021 р.; Леоніда Хоменка, завідувача вокальної кафедри Київського педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова, професора, лауреата Міжнародного конкурсу ім. Квітки Цісик; Ірини Марко, лауреатки міжнародних конкурсів, володарки Золотої Зірки ім. Квітки Цісик-2021 р.; Данила Карачевського, лауреата багатьох всеукраїнських та міжнародних конкурсів, володаря Гран-прі першого Міжнародного вокального конкурсу ім. Квітки Цісик; Тетяни Сарапіної, лауреатки багатьох всеукраїнських та міжнародних конкурсів, володарки Золотої Зірки ім. Квітки Цісик-2018 р.; Наталії Шевченко, лауреатки багатьох всеукраїнських та міжнародних конкурсів, двічі володарки Золотої Зірки ім. Квітки Цісик.

Наталія Шевченко - родом з мальовничої Полтавщини. Вона володарка Гран-прі мистецького проєкту "Нові імена України", лауреатка літературно-мистецької премії ім. Дмитра Луценка.

Співзасновниця Конкурсу, заслужена артистка України Ірина Персанова щемно виконала пісню «Чорнобривці», першим виконавцем якої був Костянтин Огнєвий. Відтоді ця пісня є головною в репертуарі співачки. За її словами, у цій пісні – сама Україна!

Цього дня не обійшлося й без нагород… Голова Правління ГО «Оберіг людства», президентка національної премії «Скарб Нації» Тетяна Забавська нагородила відзнакою від Національної премії «Скарб Нації 2023» членкинь НРЖУ: заслужену артистку України Ірину Персанову та голову Комітету НРЖУ з питань культури Людмилу Грабовенко за вагомий внесок в розвиток та розбудову України. Нагороди також отримали військові: відомий громадський діяч Олександр Ушинський та Григорій Фастівчук.

Захід прикрасила виставка українських хусток та рушників колекціонерки Людмили Грабовенко. Понад сорок років потому киянка Людмила Грабовенко почала збирати старі українські хустки: у клітинку, рябенькі, з китицями... Словом ті, що радують душу. Своє захоплення власниця хусток пояснює просто: це моя Україна, це моя душа, сповита настановами моєї родини, традиціями, історією та самобутньою красою. Зараз хустин у колекції понад триста. Вони, як і люди, мають притаманну лише їм енергетику та свої історії, навіть містичні! Найповажнішій хустці з колекції – 300 років. Родина Грабовенків має надію на створення Музею хустки.

Партнерами заходу стали: Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого, Національна Рада Жінок України, ГО «Перлини української культури – світові», ГО «Федерація жінок за мир у всьому світі».

17 квітня 2024 року лідерки НРЖУ Людмила Порохняк-Гановська, Зоя Ружин, Алла Клименко у своєму інтерв’ю Українському радіо. Чернігів розповіли про роль жіночих громадських організацій, що входять в НРЖУ, у нинішніх умовах.

Сьогодні жіночі організації НРЖУ стали більше приділяти уваги ролі українських жінок у питаннях безпеки (за час війни брали участь у жіночих форумах, що проходили в Португалії, Франції, США, Філіппіни).

Частина громадських жіночих організацій займається евакуацією дітей та людей похилого віку, які перебувають під обстрілами (ВЛУЖ Всеукраїнська Ліга Українських Жінок).

Жінки, які об’єднані в Комітет по роботі з сільськими громадами НРЖУ щотижня передають на фронт необхідні речі та продукти харчування.

НРЖУ вже сім років впроваджує волонтерські проєкти, зокрема групи здоров’я у сільській місцевості.

Наразі НРЖУ в селищі Седнів, селі Москалі, в селі Шестовиця розпочала Проєкт «Посилення громадської участі в процесах раннього відновлення на звільнених територіях». Цей Проєкт впроваджується в межах грантового конкурсу «Посилення громадської участі в процесах раннього відновлення на звільнених територіях», який адмініструється ІСАР Єднання за підтримки Фонду «Партнерство за сильну Україну», що фінансується країнами партнерами.

16 квітня 2024 року в Центральній бібліотеці ім. М.М. Коцюбинського міста Чернігова Голова Всеукраїнського ГО «Поступ жінок-мироносиць», Посол Миру, заслужений працівник культури України Зоя Ружин провела майстер-клас.

Зоя Володимирівна виготовляє плетені вінки із природних матеріалів: колосся, квітів, лози тощо. І ними вшановує пам’ять видатних українських діячів.

Відома громадська діячка через мистецтво активізує українське жіноцтво.

Під час плетіння обговорили важливість єднання.

Цей захід відбувся в межах грантового конкурсу «Посилення громадської участі в процесах раннього відновлення на звільнених територіях», який адмініструється ІСАР Єднання за підтримки Фонду «Партнерство за сильну Україну», що фінансується країнами партнерами.

16 квітня 2024 року в Киїнському ліцеї імені Костянтина Светенка відбувся майстер-клас української мисткині Світлани Вавілової.

Мета заходу:

командна робота учнів старших класів.

Виклики: побудова команди, вибір лідера, ескізний етап, виготовлення виробу.

Молодь продемонструвала вміння гуртуватись, доброзичливість, роботу на результат.

Лекція-показ «Народний одяг дівчини з Чернігівщини» зацікавив красунь старших класів. Знайомство з традиціями рідного краю, жіночим фенотипом, умовами існування привели до розуміння доцільності та краси традиційних кроїв та декору.

Завершили лекцію демонстрацією одягання чернігівського строю та фотосесією. Всі погодилися, що в традиційному одязі дівоча краса розкрилася з новою силою.

Цей захід відбувся в межах грантового конкурсу «Посилення громадської участі в процесах раннього відновлення на звільнених територіях», який адмініструється ІСАР Єднання за підтримки Фонду «Партнерство за сильну Україну», що фінансується країнами партнерами.

15 квітня 2024 року в межах Проєкту Надія Комарова, відома соціолог провела у селі Шестовиця (Чернігівщина) тренінг «Українська сім’я в умовах війни».

Мета заходу – досягнути розуміння сільськими жінками необхідності згуртувати українську сільську родину – як основу демографії українського суспільства.

Вчена акцентувала увагу на емоційному стані українських жінок під час російської агресії, їхнє виживання за місяць окупації та масових обстрілів.

Також розглядались нові проблеми, що виникли у сільській родині після деокупації, який психологічний клімат в селі і що очікують сільські родини після перемоги.

Цей Проєкт впроваджується в межах грантового конкурсу «Посилення громадської участі в процесах раннього відновлення на звільнених територіях», який адмініструється ІСАР Єднання за підтримки Фонду «Партнерство за сильну Україну», що фінансується країнами партнерами.