Чернігівський район найбільший з районів Чернігівської області, як за розмірами, так і за чисельністю населення.

Район обслуговування складає 2530 кв. км, на яких розташовано 124 населених пункта (4 селища та 120 сіл, в яких проживає 53338 мешканців), ось мабуть тому йому й випала честь втілювати проект про створення волонтерських груп здоров’я в життя. Нажаль, багато сіл на теперішній час залишаються без медичного працівника (фельдшера) – хто з фельдшерів вийшов на пенсію, хто знайшов іншу роботу. Молоді спеціалісти не дуже прагнуть працювати в селах, ось і виходить така несприятлива ситуація.

Коли і як почався проект?

Все почалося зі слова – волонтер. Всі його чули, знають, що є такі люди, але якось не було можливості та нагоди бути з ними знайомими.

Сьогодні, завдяки соціальним ініціативам, потихеньку стає зрозумілим, як волонтерство може бути корисним для кожної людини. Крім безцінного досвіду та великого світу можливостей, вже доведено: волонтерство беспосередньо впливає на здоров’я людини. Дослідники університету Екзетера, проаналізувавши 40 досліджень з питань волонтерства та здоров’я за останні 20 років, з’ясували, що рівень смертності волонтерів нижчий на 22%, не кажучи вже про їхній набагато вищий рівень самооцінки та щастя.

Не дивно, що волонтери щасливіші за інших людей, адже, самотність вважається для здоров’я небезпечнішною за паління. А коли волонтериш, просто неможливо бути на самоті. Тебе оточують не просто знайомі чи товариші, а спільнота однодумців, поряд з тобою пліч-о-пліч завжди працюють люди, які мають одну з тобою мету. Людина, як соціальна істота, не може жити без спільноти. Ось, запитавши в своїх волонтерів, що для них дав цей проект, почула таке:

Волонтерство – можливість робити добро. Чи це не щастя?

Волонтерство допомогло мені знайти ціль діяльності та покликання. А робити те, що любиш – вже точно щастя.

Волонтерство – можливість знайти себе.

Відчуття того, що ти робиш добро, незалежно від того, віриш ти в це повністю або частково, однозначно змушує тебе відчувати себе більше ніж просто людиною, більше, ніж перехожим. Ти комусь потрібен! Тому, що люди, які постійно займаються волонтерством, дійсно більш щасливі.

Волонтерство – це окремий величезний світ, в якому можна стати будь ким, і зрозуміти: яка сфера дає саме тобі той кайф та щастя.

Наш кайф та щастя – медицина. Бо є здоров’я – є і щастя.

Починати якусь справу з нуля завжди дуже важко, але ми це спробували і в нас вийшло. Спершу була якась паніка, ніяковіння перед невідомим, але все само собою вляглося і почалась робота над проектом. В проект увійшли 10 сіл Чернігівського району, в яких відсутній медпрацівник. В кожному селі була створена група волонтерів, якою опікується волонтер-медик, який в свою чергу навчив всіх волонтерів свого підопічного села користуватись медичними приладами, які вони отримали в рамках проекту, постійно проводиться навчання волонтерів щодо правильного догляду за лежачими хворими, правильного їх харчування, елементарних правил гігієни тощо. Для чого це потрібно? А для того, щоб кожен волонтер зміг пояснити родичам ці правила догляду, щоб родичі або хворий не лишався на самоті зі своїми проблемами та знали, що до когось можна звернутись за порадою в будь-який час. За час роботи проекту були вперше виявлені випадки цукрового діабету, гіпертонічної хвороби та, навіть, в с. Золотинка, завдяки волонтеру Музики Надії Миколаївні, вперше виявлений рак молочної залози. Дякуючи їй, жінка була прооперована та зараз проходить курс реабілітації. Отже можна зробити висновок, що все це ми робимо недаремно.

Цей проект підтримується посольством Канади в Україні, яке дало змогу придбати комп’ютери, принтери для роботи волонтерів, провести тренінги для тренерів-медиків та психологів, круглі столи для обговорення плану дій спільно з медиками, керівництвом району та сільських рад. За сприяння Президента Канадсько-Української Фундації п. Віктора Гетьманчука були придбані медичні прилади для домашнього вжитку. Кожному волонтеру в селі, які увійшли в цей проект, дали для роботи електронний тонометр, глюкометр з тест-смужками, пікфлуометр та небулайзер. Волонтери отримали на кожне село ноутбуки, принтери та інтернет зв’язок, що дає можливість знаходити потрібну інформацію для роботи волонтера, підтримувати зв’язок з медичним працівником, який працює з волонтерами.

Хотілося б, звичайно, щоб такі проекти мали значну підтримку керівників територіальних громад, місцевої влади, бо загальними зусиллями можна гори звернути.

Наприкінці хочу подякувати всім і кожному окремо хто прийняв безпосередню участь в даному проекті. Окрему подяку хочу винести Людмилі Андріївні Порохняк-Гановській, що, незважаючи ні на що, у неї горять очі. Це Людина з Великої букви.

На фоні зневіри та розпачу, сліз та бідності в нашій країні існують такі люди, як волонтери – це їх стан душі, стиль життя та поклик серця. Не дивлячись ні на що, вони вміють дарувати людям радість, надію та щастя, а щастя – це люди, емоції, досвід, знання, вміння любити, добриво особистих цінностей. Тільки потрібно бути готовим навчитися дякувати собі, не чекаючи подяки і визнання оточуючих – і тоді волонтерство точно може претендувати на звання найкоротшого шляху до щастя.

Сільвія  Боярова,

Головна медична сестра КНП «Чернігівський районний центр ПМСД»