МИР у ДОМІ. Частина 3

Національна Рада Жінок України виконує проєкт «Доступ до верховенства права жінок - жертв насильства» за фінансової підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні та інформаційної підтримки Європейського Центру Міжнародної Ради Жінок.

 Для  Вашої уваги Звіт Спеціального доповідача з питань насильства над жінками, його причин та наслідків, Дубравки Шимонович.

 Перетин між пандемією коронавірусу (COVID-19) та пандемією ґендерного насильства щодо жінок з акцентом на домашнє насильство та ініціативу “мир у домі”.

Продовження. Початок див.: МИР у ДОМІ. Частина 1. МИР у ДОМІ. Частина 2.

 (а) 29 квітня 2020 року вона взяла участь у семінарі, організованому ініціативою Right On на тему "COVID-19 і жінки: гендерний вплив кризи", який зібрав представників системи ООН та урядовців, які обговорили гендерні наслідки пандемії COVID-19 на засоби до існування жінок, навантаження на роботу, вразливість до насильства та доступ до послуг з репродуктивного здоров'я, а також особливу вразливість деяких груп жінок та необхідність продовжувати протидіяти відступам прав жінок у цьому контекст; 

         (b) 20 травня 2020 року Спеціальний доповідач приєдналася до науковців та незалежних експертів з прав людини для вирішення підвищених ризиків насильства щодо жінок у контексті пандемії COVID-19, включаючи насильство проти жінок в Інтернеті. Захід на тему «Насильство над жінками та дівчатами до, під час та після COVID-19: тіньова пандемія, з якою потрібно боротися», організований Радою Європи, послужив для вирішення постійних зобов'язань держав-учасниць перед Радою Конвенції Європи про попередження та боротьбу з насильством щодо жінок та домашнім насильством (Стамбульська конвенція); 

        (c) 29 травня 2020 року колегія високого рівня, організована Міжамериканським судом з прав людини, Міжамериканською комісією жінок та Механізмом подальшого розвитку Конвенції Белем-ду-Пара, обговорила обтяжуючі наслідки COVID-19 пандемії для жінок, беручи до уваги структурну дискримінацію та насильство, яким вони піддаються щодня.  Учасники групи підкреслили важливість співпраці між регіональними та експертними механізмами Організації Об'єднаних Націй з метою нагадування про зобов'язання держав щодо прав жінок під час пандемії;

            (d) 4 червня 2020 року Спеціальний доповідач долучилася до веб-семінару, організованого Постійним представництвом Австралії при Організації Об'єднаних Націй у Женеві, на тему "Права людини у вашому домі: насильство в сім'ї, що загострюється та викривається COVID-19". Спеціальний доповідач підкреслила важливість даних для відстеження домашнього насильства, включаючи феміциди, під час COVID-19 та підкреслила, що наявні прогалини у відповідях на домашнє насильство ускладнюються прогалинами, викликаними COVID-19, що вимагає як нових заходів, так і переоцінки відповідей після COVID-19;

           (е) 11 червня 2020 року Спеціальний доповідач взяла участь у веб-семінарі, організованому Національною радою жінок Ірландії на тему «Встановлення # феміністичного порядку денного: виклик насильству проти жінок». На веб-семінарі учасники дискусії обговорили пріоритети та стратегії на етапі відновлення, який вимагає переосмислення реакції на домашнє насильство та гендерне насильство. Спеціальний доповідач наголосила на моніторингу основних питань та передової практики, що проводився в рамках її мандата, що підтвердило багато ризиків та наслідків, виявлених на початку пандемії. 

 20. 23 та 26 червня 2020 року Спеціальний доповідач брала участь у обговореннях гендерного насильства під час пандемії COVID-19 під головуванням Генерального секретаря в Комітеті депутатів та Виконавчому комітеті. Генеральний секретар наголосив на важливості теми, визнавши, що проблема стала ще більш серйозною в сучасних умовах COVID-19, що вимагає ефективної реакції на всіх рівнях.

 21. Спеціальний доповідач неодноразово доводила, що існує необхідність у створенні нового загальносистемного підходу або стратегії боротьби з гендерним насильством щодо жінок та у розробці плану реалізації ООН що спрямовуватиме національні зусилля на боротьбу з давньою пандемією гендерного насильства щодо жінок відповідно до міжнародних стандартів. Вищезазначені рекомендації, зроблені до COVID, є ще більш важливими в сучасних умовах, оскільки вже наявні недоліки у запобіганні та боротьбі з гендерним насильством щодо жінок були виявлені та посилені в результаті пандемії COVID-19.

 22. Спеціальний доповідач продовжує координувати Платформу незалежних експертних механізмів з питань дискримінації та насильства щодо жінок, ініціативу, яка об'єднує механізми Організації Об'єднаних Націй та регіональних незалежних експертів. Через пандемію COVID-19 Платформа не змогла провести восьме засідання у березні 2020 року, під час шістдесят четвертої сесії Комісії зі статусу жінок. Отже, 14 травня 2020 року Спеціальний доповідач провела восьме засідання Платформи в режимі он-лайн, обмін інформацією щодо реакцій кожного механізму на пандемію COVID-19, а також оцінку можливих спільних ініціатив з цього питання.

 23. За підсумками засідання, 14 липня 2020 року, експертні механізми опублікували спільну заяву щодо COVID-19 та збільшення ґендерного насильства та дискримінації щодо жінок. 14 експертів нагадали державам про їх відповідальність за боротьбу з обома пандеміями шляхом збереження доступу до правосуддя та служб для ліквідації гендерного насильства щодо жінок відповідно до відповідних міжнародних стандартів, які залишаються чинними під час пандемії COVID-19.

  24. Нарешті, окрім заходів, пов’язаних із реагуванням на COVID-19, Спеціальний доповідач 27 травня 2020 року організувала засідання групи експертів в Інтернеті з питань криміналізації та переслідування зґвалтування за участі Equality Now. На зустрічі, в якій взяли участь 40 учасників, були зібрані експерти із системи ООН, регіональних механізмів, громадянського суспільства та наукових кіл, які обговорили застосовні міжнародні стандарти прав людини, а також прогалини та проблеми у національному законодавстві в різних регіонах світу. Результати засідання забезпечать розробку остаточного тематичного звіту Спеціального доповідача, який буде представлений Раді з прав людини у червні 2021 р. Спеціальний доповідач також опублікував запрошення для подання та анкету на цю тему 9 квітня 2020 р. отримав понад 145 подань на момент написання цього звіту. Вона вітає додаткові відповіді на анкету та дописки до 31 грудня 2020 року.

 Вплив перетину між пандемією COVID-19 та пандемією гендерного насильства щодо жінок та дівчат з акцентом на домашнє насильство

 25. У наступних параграфах Спеціальний доповідач пропонує аналіз перетину між пандемією COVID-19 та гендерним насильством щодо жінок та його наслідками на основі понад 270 подань, отриманих Спеціальним доповідачем від різних зацікавлених сторін. Отримана інформація виявила численні недоліки та загальну відсутність скоординованої реакції держав у вирішенні та попередженні гендерного насильства щодо жінок, у тому числі шляхом надання основних послуг як до, так і під час пандемії COVID-19, відповідно до їх зобов'язань, як зазначено в Декларації про ліквідацію насильства щодо жінок та загальній рекомендації No35 (2017) Комітету з ліквідації дискримінації стосовно жінок щодо гендерного насильства щодо жінок, оновлення загальної рекомендації No19.

  26. У деяких штатах жінки були повністю включені в розробку планів реагування на COVID-19, включаючи керівну роль (наприклад, у Новій Зеландії). Однак у більшості штатів жінки в основному відсутні в місцевих, національних та глобальних групах реагування на COVID-19, у сферах політики та у прийнятті рішень, що відображає низьку кількість жінок-членів парламенту та керівників на глобальному та національному рівнях.

 27. Громадянське суспільство, особливо жіночі неурядові організації (НУО), надають першочергове значення ліквідації гендерного насильства щодо жінок, і їх діяльність має глибокий соціальний та політичний вплив, сприяючи визнанню гендерного насильства щодо жінок як порушення прав людини та спонукання до прийняття законів та політики щодо його вирішення (загальна рекомендація № 35, пункт 4).

 28. Справді, очевидно, що без підтримки НУО у наданні допомоги жінкам, які рятуються від насильства, їхнє становище було б набагато гіршим; НУО відіграють активну роль у запобіганні насильству та боротьбі з ним, тоді як мобілізаційні стратегії на рівні громади можуть бути ефективними у запобіганні насильству щодо жінок, якщо вони координуються із залученням усіх рівнів суспільства, включаючи представників місцевого самоврядування, керівників громад, громадські організації та жіночі групи. Однак під час нинішньої кризи багато НУО та жіночі групи втратили фінансування, і їхні члени були змушені адаптуватися до нових способів роботи, зокрема, пропонуючи свої послуги віддалено, одночасно забезпечуючи своє здоров'я та безпеку і здоров'я своїх сімей.

 29. Хоча фінансовий стрес і тривога, пов’язані з настанням пандемії COVID-19 та подальшим блокуванням, створюють значне напруження для більшості сімей та стосунків, само по собі це не викликає домашнього насильства. Шотландська НУО зауважила, що мова, яка в даний час використовується у зв'язку з кризою, мало чим спростувала думку про те, що пандемія є "причиною" домашнього насильства, а натомість пропагує помилкове уявлення про те, що домашнє насильство включає разові випадки фізичного насильства, пов’язані із зовнішніми факторами, що не залежать від винних. Було зазначено, що «домашнє насильство слід розуміти як причину та наслідок нерівності жінок, а жорстоке поводження залишається вибором кривдника і не може бути виправдане зовнішніми факторами, незалежно від того, якими можуть бути ці обставини». 

 30. Реакція деяких урядів на посилення гендерного насильства була визнана недостатньою. У своєму квітневому опитуванні Національний демократичний інститут зазначив, що 78 відсотків респондентів повідомили, що уряд країни не реагував на забезпечення посиленої профілактики, захисту або надання допоміжних послуг, і лише 22 відсотки повідомили, що уряд відповів правильно. В останньому опитуванні, яке відбулось у червні, спостерігалося збільшення кількості відповідей уряду на це питання: 58 відсотків повідомили, що уряд надав відповідь, а 42 відсотки все ще повідомили, що уряд не відповів належним чином.

Далі буде