Насильству – НІ!

Школа

Особливе місце в ситуації домашнього насильства займає дитина. Не можна перебільшити ту шкоду, яку завдає дитині насильство в сім’ї. Незалежно від того, чи є дитина об’єктом  насильства сама чи насильства зазнають її братики, сестрички, мама, бабуся або, навіть, і тато.  В будь-якому випадку, дитина зазнає величезної психологічної травми, стає пригніченою, боязкою, замкненою, часто погіршується її інтелектуальний розвиток, вона починає відставати в навчанні та втрачає інтерес до пізнання світу. У школі саме вчитель є першою людиною, яка може помітити стан дитини, запідозрити, що вона страждає від домашнього насильства.

Довірлива розмова, конфіденційність, надання першої фізичної та психологічної допомоги перевірка ситуації в сім’ї, робота з батьками та залучення при необхідності уповноважених органів до вирішення проблеми, – є лише першими, але дуже важливими кроками на допомогу дитині. Від того, яку позицію займе вчитель: осуду «то така вже дитина»;  нейтралітету « моя хата скраю» чи підтримає дитину словами  «ти не винен в тому, що сталося» і «ми захистимо тебе», - часто залежить подальша доля дитини.

 Усвідомлення керівництвом школи та кожним вчителем проблеми домашнього насильства дозволяє проводити профілактичну роботу як серед батьків так і серед дітей, навчаючи їх будувати партнерські стосунки та вирішувати конфлікти без застосування сили і насильства.

Насправді, перед школою стоїть кілька завдань з попередження домашнього насильства:

· Інформування  батьків з попередження домашнього насильства,

· Виявлення випадків домашнього насильства та жорстокого поводження з дітьми,

· Підтримка дітей, які зазнають насильства в сім’ї та є жертвами жорстокого поводження,

· Формування  у дітей толерантного ставлення один до одного, розуміння ними  поняття партнерських стосунків в сім’ї на противагу домашньому насильству та вміння вирішувати конфліктні ситуації без насильства та тиску.

Батьківські збори. Як використати батьківські збори щоб інформувати про домашнє насильство батьків учнів?

Насправді можливості батьківських зборів  безмежні, варто лише не боятися експериментувати і впроваджувати їх в різних режимах:

• круглого столу,
• тренінгу,
• обміну досвідом,
• батьківського клубу,
• запитань і відповідей,
• святкування сімейних та шкільних дат чи подій та інше.

Головне, щоб при цьому відбувалося  спілкування вчителів і батьків як рівні з рівними, які об’єднані єдиною турботою і відповідальністю за долю дітей.

На батьківських зборах можна надати інформацію щодо домашнього насильства в сім’ї.

· Вже надання певної інформації  щодо того, які існують кризові центри, притулки, психологічні та юридичні центри, інформація про телефон довіри – може стати поштовхом до зміни поведінки постраждалої особи матері чи батька, коли вона зрозуміє, що вона не одна, що можна розраховувати на допомогу та підтримку.

· Інформація про криміналізацію та відповідальність насильника щодо вчинення домашнього насильства та інформація про відповідне законодавство України, що надається на батьківських зборах, може зупинити кривдника, змусить замислитися про свою поведінку.

· Розповсюдження серед батьків та постійна наявність на шкільному стенді у бібліотеці спеціальних буклетів та пам’яток про домашнє насильство, про жорстоке поводження з дітьми, допоможе сформувати нетерпимість до проявів насильства в сім’ї. Інформація зробить свою справу.

· Батьківські збори –  це саме те місце, яке уважний і вдумливий директор школи та класний керівник, разом з представниками соціальних служб, громадських організацій, які опікуються проблемою домашнього насильства та представниками правоохоронних органів, можуть використати для пропагування партнерських та демократичних сімейних стосунків.

· саме на батьківських зборах є можливість допомогти членам так званих «зовні благополучних сімей» зрозуміти вплив насильства на психологічний стан дитини, віддалені наслідки жорстокого поводження та нехтування інтересами дитини.

  Для підготовки батьківських зборів також можна використовувати буклети та пам’ятки і обговорити, наприклад, наступні теми:

· Насильство в сім’ї та його вплив на дитину.

· Насильство в сім’ї та відповідальність кривдника.

· Прояви насильства в сім’ї. Його безпосередні та віддалені наслідки на всіх членів сім’ї.

· Як побудувати сімейне життя без насильства. Як навчитися бути партнерами.

· Як  допомогти своїй дитині стати успішною особистістю.

· Чи потрібно карати дитину? Як навчити дітей бути дисциплінованими та відповідальними? Особистий приклад батьків, як найкращий засіб виховання дитини та інше.

При роботі з дітьми, для профілактики домашнього насильства та формування здорового способу життя, школа може широко використовувати можливості нових форм навчання: рухливі вправи, тренінги, дискусії, інформаційні буклети та пам’ятки, які мають бути в бібліотечці кожного вчителя або в кабінеті психолога.

      З дітьми можна проводити обговорення, наприклад, на наступні теми:

· Права людини – права дитини.  Як ми їх розуміємо і як ми можемо  захистити свої права, не порушуючи прав інших?

· Домашнє насильство, його види та прояви: фізичне, психологічне,  економічне  та сексуальне насильство. Хто мені може допомогти в ситуації домашнього насильства?

· Як ми спілкуємося? Чи може бути спілкування привабливим та ефективним?

· Сімейні конфлікти, як вони виглядають? Як розв’язувати сімейні конфлікти?

·  Моя майбутня сім’ї. Партнерські стосунки в сім’ї  і як їх будувати?

· Як навчитися говорити «Ні!» і не піддаватися на маніпуляції?

· Як допомогти людині, яка страждає від домашнього насильства?

· Як навчитися бути толерантними та співіснувати один з одним на одній території на великому проміжку часу без конфліктів,  тиску та насильства?

Сім’я під час карантину. Організація  дистанційного навчання дитини в сім’ї.

Все частіше, школи стикаються з необхідністю переходу на дистанційне навчання. Перед початком дистанційного навчання, вчителю необхідно надати батькам інформацію про те, як максимально ефективно забезпечити  процес ефективного навчання дитини в нових умовах без насильства, тиску та маніпуляцій.  

Знаходження в карантині та форма дистанційного навчання для дітей, так само, як і для батьків і вчителів, є надзвичайно складним досвідом.

 З одного боку, тому, що це абсолютно нова форма навчання, а  другого боку, тому, що це не канікули, а складний досвід проживання  вірусної небезпеки, за якою стоїть тривога та втрата почуття безпеки.

 І можливо діти не зовсім розуміють свої почуття, вони відчувають, що їхні рідні не в спокої, і це може мати свій негативний вплив на поведінку дитини.

Проведені дослідження показують, що під час вимушеного карантину, значно збільшилася кількість випадків домашнього насильства, в тому числі, і насильства щодо дітей.

 Вчитель має донести до батьків, що проявами насильства є не лише фізичне покарання дитини, а й психологічний тиск, примус, порівняння з іншими, приниження, насмішки, звинувачування в недолугості, ігнорування. Кожен із таких проявів насильства завдає дитині шкоди, занижує її самооцінку, робить її вразливою, відкритою до негараздів та неуспішною. Особливо негативний вплив жорстокого поводження та ігнорування інтересів дитини проявляється в період карантину – замкнутого простору та відірваності від соціуму, друзів та живого спілкування з вчителем.

 І щоб зменшити негативи,  важливо  опиратися на надійні та випробувані речі: скласти зручний та зрозумілий розпорядок дня та оформити робоче місце дитини.

 В розкладі  час проведення он-лайн уроків має бути на видному місці. Під час уроку дитину не варто відволікати ні під якими приводами, не доручати ніяких домашніх справ, не заважати дитині , залишивши її на самоті з учителем та комп’ютером.

Дорослим  не повинні запрошувати в цей час гостей, друзів, не обговорювати поряд з дитиною якісь події та голосно спілкуватися або коментувати дії вчителя на екрані. Братики та сестрички теж мають поважати заняття їхнього брата чи сестри і знати, що в цей час він недоступний для ігор та спілкування.

Кожна сім’я має скласти свій розпорядок дня для дитини, в якому має бути місце і для шкільних занять он-лайн, і для відпочинку, і для домашніх справ та спілкування з батьками.

 Дитина має чітко знати не лише розклад занять,  а й алгоритм отримання та виконання завдань, які даватиме вчитель.  Адже, і батьки, і вчитель мають чітко розуміти, що лише за наявності правил можна вимагати у дитини їх виконання.

Всі учасники процесу – і батьки, і вчитель, і діти, мають демонструвати дисциплінованість та дотримання прийнятих правил. Інакше, невчасно видане завдання вчителем, може призвести до цілої низки негативних подій, які можуть створити ситуацію насильства в тоталітарній сім’ї.

 Наприклад, вчитель невчасно і нечітко формулює завдання, дитина не має змоги виконати завдання, мама звинувачує дитину в небажанні вчитися, а батько звинувачує маму в нездатності до виховання дитини. Те ж саме відбудеться, якщо батьки не дадуть змоги дитині повноцінно бути на уроці, відволікаючи її на якісь інші справи.

Результатом таких маніпулятивних стосунків, може бути непорозуміння в сім’ї, звинувачування вчителя (та й систему загалом) в неефективності.  Вчителю важливо оцінити свої сили і виробити такий алгоритм спілкування з дітьми та батьками в дистанційному режимі, який би  і не  забирав    повністю  сили вчителя та учнів, і дав би можливість відновлюватися та ефективно засвоювати знання.

Ситуація справді складна. І лише толерантне ставлення та повага один до одного, як дорослих, так і старших та менших, дасть нам змогу вийти з цього випробовування без насильства, втрат та образ.

Саме вчитель має донести до батьків основні правила  спілкування з дитиною вдома для забезпечення ефективного навчання без психологічного і фізичного насильства.

Ці правила можуть бути оформлені, в тому числі,  і як інформаційна листівка, яка нагадуватиме і батькам, і дітям про їх права, обов’язки та правила, направлені та ефективність дистанційного навчання  і допоможе захистити і батьків, і вчителя, і дитину від непотрібних стресів  під час вимушеного карантину.

Підготувала Ольга Куриленко