Насильству – НІ!

Як донести інформацію до тих, хто її потребує?

Як працює інформаційна листівка в медичних закладах

Саме медичні працівники – лікарі, медсестри, фельдшери, аптекарі є тими людьми, до яких хоч-не-хоч змушені звертатися постраждалі. Вони є першими, кому зізнаються у своєму горі і безнадії постраждалі від домашнього насильства. Надати не лише медичну допомогу, а й  психологічну та інформаційну підтримку - їх прямий професійний обов’язок.

Інколи, жінка, яка постраждала від домашнього насильства, змушена звертатися по медичну допомогу, але не готова говорити про причини своїх травм, пояснюючи їх тим, що вона впала зі сходинок, травмувалася у ванній, чи на кухні. Часто, жінку може навіть супроводжувати кривдник, опікуючись, аби все таємне залишалося таємним. Саме в такому разі, запропонувавши оглянути хвору за занавіскою, лікар може запитати її, написавши запитання просто на папері: «ТЕБЕ Б’ЮТЬ?» і після ствердної відповіді запропонувати їй листок з інформацією, про домашнє насильство та інформацією  про те,   де можна отримати консультацію, підтримку та допомогу.

 Як і яку інформацію може надати жертвам домашнього насильства медичний працівник при підозрі на випадок домашнього насильства:

· Важливо, щоб медичний працівник надав пацієнтці інформацію, можливості та важливості зняти побої, що може стати в нагоді при судовому розгляді фактів  домашнього насильства. Доцільно нагадати пацієнтці, як зняти побої, про необхідність написати Заяву на кривдника в поліцію і, обов’язково, надати рекомендації як лікувати травми.

· Лікарю важливо оцінити загрозу для життя постраждалої від поведінки та дій кривдника, запитати, чи є в неї безпечне місце, куди б вона могла повернутися в даний момент, надати інформацію про можливість піти у притулок.

· Не варто засуджувати поведінку жінки, повчати її чи давати поради, або обговорювати випадок з колегами чи молодшим медичним персоналом.

· Важливо пам’ятати про принцип конфіденційності: інформація, якою поділилася жінка, не повинна обговорюватися у громаді, з сусідами тощо. Особливо це стосується невеликих населених пунктів , де всі всіх знають і є спокуса поділитися інформацією, інколи, навіть фахівцю.

· Лікар на прийомі чи на виклику має можливість при огляді хворої побачити і звернути свою увагу на наявність ознак фізичного насильства, навіть, якщо вона заперечує факт насильства і звернулася з іншою проблемою.

Якщо пацієнтка заперечує факт насильства при явних фізичних ознаках,  медичний працівник може їй допомогти, якщо:

· Надасть необхідну медичну допомогу

· Назве речі своїми іменами. Пояснить, що травми на її тілі говорять про те, що вона потерпає від насильства.

· Пояснить, що вона втрачає здоров’я. Опише шкоду та можливі наслідки для неї та її дітей в майбутньому, якщо насильство буде продовжуватися.

· Скаже, що така поведінка з боку чоловіка є порушенням Законодавства України і підпадає під кримінальну відповідальність. Що законодавство України на боці тих, хто страждає від домашнього насильства.

· Пояснить, як і де можна знайти підтримку та захист: як зняти побої, куди звернутися, як написати заяву, як потрапити до притулка, як і де можна отримати консультацію психолога та юриста.

· Надасть їй інформаційну листівку з інформацією, хто, як і де їй може допомогти.

Про  все це  може сказати, а може і не сказати той, до кого звернулися по допомогу. Медичний працівник може поставитися до постраждалої жінки, дитини, а інколи, і чоловіка формально, відмітивши як причину травми те, що людина «впала зі сходів».

Маючи на руках інформаційний листок чи листівку, провести грамотно розмову з постраждалою, фахівцеві буде значно легше.

 Вся потрібна інформація  буде вказана в інформаційному листку, яким ми можемо озброїти медика і, що дуже важливо, людина отримає інформацію   в друкованому вигляді. Адже, скривдженій та схвильованій людині важко відразу зорієнтуватися в ситуації та запам’ятати нову інформацію, хай, навіть, і дуже потрібну.

 Медичний заклад, як осередок підтримки жінок, які постраждали від домашнього насильства.

Медичний заклад  може  бути, також, і осередком, де могли б збиратися жінки, щоб послухати лекцію лікаря чи медичної сестри щодо здорового способу життя, планування сім’ї, а постраждалі від домашнього насильства - отримати підтримку не лише фахівця, а й односельчан. Саме в медичному осередку можна створити групу підтримки для тих, хто страждає від домашнього насильства і допомогти жінкам підняти свою самооцінку, відійти від позиції жертви і навчитися відстоювати свої права, набути комунікаційних навичок, отримати інформацію, щодо можливості  самому вирішувати свою долю.

А підтримати жінок на шляху до життя без насильства,   можна завдяки формуванню бібліотечки, де обов’язково мають бути як інформаційні листівки й пам’ятки, так і буклети з докладнішою інформацією про попередження та протидію домашньому насильству.   

Підготувала Ольга Куриленко