Понеділок, 31 серпня 2020 10:00

Шляхетні Українки. Людмила Старицька-Черняхівська

       Людмила Старицька-Черняхівська  народилася 17 серпня (29 серпня за новим стилем) 1868 року в Києві в сім'ї відомого письменника, драматурга і громадського діяча Михайла Петровича Старицького та Софії Віталіївни Старицької  рідної сестри композитора Миколи Лисенка.

У березні 1917 року в Києві було засновано Центральну Раду й до Центральної Ради було обрано 11 жінок: Л.М. Старицьку-Черняхівську, М.С. Грушевську, О.О. Грушевську, С.Ф. Русову, З. Мірну, О. Пащенко, В. О'Коннор-Вілінську, Л. Яновську, Любинську, Нечаївську та М. Іщуніну. Л.М. Старицька-Черняхівська та З. Мірна були, крім того, обрані до складу Малої Ради.

Зінаїда Мірна про Людмилу Старицьку-Черняхівську писала: «Як організатор, промовець, пропагандист українського слова,   їй не було рівних серед жінок». Письменник Чаговець називав її «українським соловейком». Її перу належать мемуари про людей, яких близько знала і які впливали на її духовне становище, зростання як письменниці, Лесю Українку, Миколу Лисенка, Ганну Барвінок, Володимира Самійленка, Михайла Старицького.

Людмила Михайлівна долучилася до розвитку жіночого руху. Стала співзасновницею Національної Ради Жінок України та Союзу українок. 15 квітня 1920 року в Кам’янці-Подільському підписала звернення «До жінок всього світу»: «Ви, щасливі жінки вільних народів, во ім’я правди й любові підійміть ваш голос за Самостійну Україну на всіх обширах життя: в пресі, в громадянстві, перед лицем вашого уряду. Кров українського юнацтва, сльози українських дітей волають до вас».

В січні 1930 року Старицьку-Черняхівську з чоловіком заарештували за сфабрикованою справою «Спілки визволення України». Відкритий судовий процес над 45-ма українськими діячами відбувався в Харкові, у будівлі оперного театру – квитки на нього видавали, як на виставу. Людмила Михайлівна виявила неабияку сміливість, відверто заявивши: «Державним моїм ідеалом була самостійна Україна…».

Тривалий час ім’я Людмили Старицької-Черняхівської перебувало під забороною. Лише наприкінці 2000 року – на порозі наступного тисячоліття! – зусиллями Юрія Хорунжого вдалося видати збірку творів письменниці в академічній серії «Бібліотека української літератури».

За матеріалами інтернет-видань

 

Прочитано 481 разів

Останні матеріали

бер. 29, 2025 27

Візит на Київщину

28 березня 2025 року в селі Чорногородка, що на Київщині, мешканці села подякували своїм…
бер. 27, 2025 24

Волонтер України

За поданням голови Комітету з питань освіти Національної Ради Жінок України Тамари Котелі…
бер. 27, 2025 22

Презентація книги Зої Ружин

У бібліотеці 135 Шевченківського району міста Києва відбулась презентація книги відомої…
бер. 17, 2025 42

Кругообіг ДОБРА…

«Вічна памʼять Меланії Василівні. Від нас пішла жінка, яка залишила по собі добру…

Вісник Національної ради жінок України