Витоки відродження.

Представниці з України на Міжнародній Раді Жінок

На 1997 рік в Україні жіночий рух активно розвивався і вже було зареєстровано 17 Всеукраїнських та міжнародних жіночих організацій. Від 15 до 22 червня 1997 року в Оттаві відбулась Асамблея Міжнародної Ради жінок. Темою Асамблеї була “Стратегії на третє тисячоліття”, яке, за словами Президента МРЖ Кураісін Сумгаді з Індонезії, передбачується “як тисячоліття жінок”. Міжнародна Рада Жінок є найстаршою жіночою міжнародною неурядовою організацією (утворена в 1888 році) і має своє постійне представництво в ООН. У своєму вітальному слові почесний президент Діяна Фовлер ЛеБланк, дружина губернатора Канади, відзначила, що Рада, об’єднуючи жінок з 78 країн світу, різних національностей, рас, віровизнань і культур, “є голосом жінок цілого світу”. Відкриття Асамблеї відбулось в Залі конфедерації канадського парламенту. Господарями були Канадський відділ Міжнародної Ради Жінок, Канадська національна жіноча Рада з її головою Вин Витфілд. Активною членкинею і головою цієї організації була світлої пам’яті Галина Гнатишин, колись дружина канадського сенатора і мати губернатора Канади. Жіночий рух в Україні на початку століття розвивався дуже активно, 1919 року була створена, 1920 року зареєстрована Національна Рада жінок, яку прийняли до Міжнародної Ради Жінок 1920 року в Осло (Норвегія). На наступному зібранні у Вашінгтоні 1925 року (на той момент не існувало держави Україна) Національна Рада жінок України була позбавлена членства і її представляли українки Америки та українки Швейцарії. Розуміючи потребу участі жінок України в міжнародному жіночому русі, у своєму заповіті Галина Гнатишин залишила суму грошей, щоб оплатити приїзд на цю асамблею представниці жіноцтва незалежної України. Першою з таких представниць була Марія Драч з Києва, кандидатуру якої активно підтримав Союз Українок Канади зі своєю головою Орисею Сушко. Крім того, що Марія Драч та доктор Людмила Порохняк-Гановська (членкиня “Жіночої Громади”) були тільки спостерігачами на Асамблеї, їм вдалося подати рекомендацію від імені Національної Ради жінок Канади про підтримку дітей, що страждають від Чорнобиля. При розгляді цієї рекомендації з підтримкою виступила представниця Національного конгресу жінок Сполучених Штатів Америки та представниця до Організації Об’єднаних Націй Ірина Куровицька. Від України про трагедію чорнобильських дітей розповіла Людмила Порохняк-Гановська, яка була доктором медичних наук, професором Центру радіаційної медицини Академії медичних наук України. Цю рекомендацію було прийнято одноголосно. Отже, завдяки жертовності св. п. Галини Гнатишин та співпраці українок, представниць різних країн, важлива справа стосовно жертв Чорнобиля знов була винесена на міжнародну арену. Наступним президентом Міжнародної Ради жінок була обрана Пніна Герцоґ з Ізраїлю, і Посольство Ізраїлю влаштувало прийом на честь її обрання. Наступна Асамблея Міжнародної Ради Жінок відбулася 2000 року у Фінляндії. Українські жінки до того часу змогли об’єднати Всеукраїнські та Міжнародні жіночі громадські організації, створивши Національну Раду жінок України та відновити членство в Міжнародній Раді жінок.

 За матеріалами канадської преси та засобів масової інформації української діаспори.

12 лютого вшановуємо пам`ять відомої громадської діячки Ольги Бесараб.
Ольга Басараб організувала першу жіночу чоту в складі легіону Українських січових стрільців, після Першої світової війни була на дипломатичній службі, провадила харитативну і просвітницьку діяльність у «Комітеті допомоги раненим і полоненим» у Відні, а також в «Комітеті допомоги цивільному населенню». Після ліквідації дипломатичних представництв Української народної республіки, переїхала до Львова, і стала членом Головної управи філії Союзу українок у Львові.
Могила Ольги Басараб на Янівському цвинтарі у Львові стала об'єктом паломництва українців, а її ім'я сповите ореолом мучеництва боротьби за соборну й незалежну Україну.

        Для того, щоби досягти повного і рівного доступу жінок і дівчаток до науки, а також забезпечити гендерну рівність і розширення прав і можливостей жінок і дівчаток, Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію 70/212, якою проголосила 11 лютого Міжнародним днем жінок і дівчаток в науці.

Головна мета Резолюції – досягнення змін у процесі залучення жінок і дівчат у науку. І хоча останнім часом в цьому світове співтовариство досягло значних змін, але чомусь жінки і дівчата досі стикаються з обмеженнями у цій діяльності.
Резолюція закликає країни світу постаратися визначити причини гендерного дисбалансу в області науки, а також організувати програми заходів щодо залучення жінок і дівчат у наукову діяльність.

6 лютого 2020 р. Голова Національної Ради жінок України Людмила Порохняк-Гановська взяла участь в експертному читанні: протидія гендерним стереотипам. Стаття 5 Конвенції ООН з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок. Захід відбувся в Укрінформі.
Експерти обговорили подальшу роботу в питанні протидії гендерним стереотипам, зокрема, викоріненню забобонів, звичаїв та всіх інших проявів, що ґрунтуються на ідеї неповноцінності чи зверхності однієї із статей.
Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко зазначила, що глибше розуміння змісту статті 5 Конвенції допоможе на національному і місцевому рівнях провадити ефективну політику, яка сприятиме зменшенню дискримінації за ознакою статі.