Чернігів. Практики громадського архівування
Безперечно, сьогодні бібліотеки є одним із осередків культурного життя будь-якого селища чи містечка. Вони – сучасні, вони є інформаційними центрами громади.
Значним внеском бібліотечних фахівців у царину усної історії є збір, систематизація, зберігання результатів досліджень і надання доступу до широкого загалу. Не винятком є і Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені Софії та Олександра Русових.
На базі відділу краєзнавства є фонд усноісторичних досліджень, що має наукову та історико-культурну цінність та є джерельною базою для наукових, історико-біографічних, краєзнавчих досліджень.
З нагоди Дня краєзнавства, 27 травня 2025 року, на Чернігівщині відбулася зустріч краєзнавців Чернігівського району щодо обговорення питань обміну інформацією та вивчення досвіду про діяльність музейних працівників та краєзнавців в умовах сьогодення.
І вже 1 червня 2025 року в Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Софії та Олександра Русових відбувся семінар «Практики громадського архівування», організований в рамках проєкту «Громадська архівістика в Україні». Голова Чернігівської районної організації Національної спілки краєзнавців України Андрій Курданов, який також взяв участь у семінарі, зазначив, що історія – це не лише минуле, це ключ до нашого майбутнього.
Проєкт «Громадська архівістика в Україні» реалізується Фондом «Добра Воля» з Кракова (Fundacja Dobra Wola) у партнерстві з Центром громадського архівування (Варшава, Польща), Українською асоціацією усної історії, Національною Радою Жінок України та громадською організацією «Стереотайм» (Київ).
Його мета, за словами організаторів проєкту, – підтримка розвитку громадських архівів в Україні, спираючись на існуючі ініціативи. Це відбувається шляхом передачі знань і досвіду польської сторони та мережування українських організацій i установ, що займаються громадськими архівами.
Захід провела Президентка Фонду «Добра воля» (Fundacja Dobra Wola) Аліна Добошевська. Семінар включав у себе як практичні, так і теоретичні напрацювання з польського досвіду усної історії. Інтерв’ювання з усної історії має свою специфіку. Воно відрізняється від журналістського інтерв’ю. За словами Аліни Добошевської, варто звертати увагу на етичний вимір інтерв’ювання оповідача. Є певні правила, як вести розмову. Польське товариство усної історії напрацювало етичні рекомендації, яких важливо дотримуватися.
Відома ентузіастка, краєзнавиця та волонтерка з Березни, Голова ГО «Твоя історія, традиції твої – Березна» Марія Шевченко подякувала Аліну Добошевську та організаторів семінару за змістовний і корисний захід.
Проєкт співфінансується Польсько-американським фондом свободи в межах програми RITA – «Зміни в регіоні», яку реалізує Фонд «Освіта для демократії».
Галерея зображень
http://nrzhu.org.ua/index.php/novyny/item/590-chernihiv-praktyky-hromadskoho-arkhivuvannia#sigProIdb688661b01