ЗВІТ

Національної Ради Жінок України

за 2023 рік

Це вже другий рік, як триває кривава агресія і терор Росії проти України. Від спокійних мирних днів не залишилось нічого. Війна вносить свої корективи як у наші долі, так і в нашу роботу. З перших днів війни в наш лексікон увійшло багато слів, які раніше ми не використовували, принаймні, за призначенням, – це: окупація, евакуація, вимушені переселенці, людські втрати, укриття, бомбосховища, повітряні тривоги…

Кожна родина є в стресі — у багатьох з окупантом воюють чоловіки і сини, вже десятки тисяч українок стали вдовами, а діти — сиротами.

До того ж дітей окупанти вивозять в росію, де їх або усиновлюють або здають в дитячі будинки. Ми не знаємо точного числа викрадених дітей, але це також десятки тисяч.

А ще великою проблемою для західних областей України стали внутрішні переселенці, яких близько 7 мільйонів. В деяких місцевостях їх кількість наближається до кількості постійно проживаючих громадян. Це величезне навантаження на інфраструктуру, але тут рідше чути вибухи. Родини нехтують благополуччям та комфортом і обирають безпеку.

Проблемою родин, молоді жінки і діти яких виїхали за кордони України в перші місяці війни в тому, що чоловіки, які не воюють на фронті і часто втратили роботу через руйнування промисловості і сільського господарства, знаходяться в стані глибокої депресії. Старше покоління таких родин втрачає зв’язок з дітьми і онуками також має серйозні як психологічні, так і економічні проблеми. Тому жіночі громадські організації різко змінили свої плани і практично всі займаються волонтерством, надають психологічні, соціальні ресурси, які допомагають жінкам адаптуватися до життєвих ситуацій.

Комітет по роботі з сільським населенням (керівник – Тамара Бігун) організовував впродовж року виготовлення різноманітних страв тривалого зберігання та доставку їх бійцям на передові рубежі і особам старшого віку, що залишились без піклування. Для бійців це не просто їжа — це розуміння ними того, що вони захищають свою землю і вдячні жінки готують для них смачні страви. Часто до таких волонтерів долучаються діти, які виготовляють іграшки, пишуть листи.

Вже 8 років Всеукраїнська Ліга Українських Жінок організовує на великодні свята доставку оборонцям пасок та розписних яєць, які виготовляють українські діти з різних країн світу. Ця сама організація, молода керівниця якої Марія Петрова вступила до лав української армії, впродовж усього року вивозила тисячі мешканців територій, які були особливо небезпечні, на територію західної України та в Польщу. Також  вони організовували зимові і літні табори відпочинку для тисяч дітей військовослужбовців  не лише в Карпатах, куди не долітали ворожі ракети, але й в країнах Європи.

Організація солдатських матерів, що входить до складу Національної Ради Жінок України, надає правову допомогу родинам військовослужбовців та бере участь в успішній адвокації змін законодавства України, що стосуються прав військових та їх родин.

При цій організації працює телефон довіри для родин військовослужбовців, особливістю є допомога рядовому складу армії.

Всі громадські організації НРЖУ проводять інформаційні заходи для внутрішньо переміщених осіб, родин військовослужбовців у вигляді семінарів, конференцій та прес-брифінгів та співпрацюють з національними та регіональними медіа, підвищуючи обізнаність про діяльність жіночих громадських організацій під час війни та терору та про проблеми військовослужбовців та їхніх родин. Значну роботу в західних областях України проводить одна з старіших жіночих організацій – Союз Українок (Центр знаходиться у м. Львів та Луцьк). На півдні України лідером є ГО «Віра. Надія. Любов» (м. Одеса), Також значну діяльність в регіонах як волонтери виявляють членкині Громадської спілки «Спілка Жінок України».

·                 Міжнародна Школа Рівних Можливостей працює з молоддю, об’єднуючи зусилля заради утвердження ґендерної рівності в суспільстві! Всі заходи з участю інтерактивного молодіжного театру проводять, щоб світ став кращим для людей і щоб люди в ньому не зазнавали дискримінації та насильства та передавали свій досвід іншим, щоб якомога більше людей включилося у рух за утвердження себе рівними серед рівних. 2023 року  здійснили Проєкт «Вчимося себе захищати: готуємо амбасадорок змін» та Ініціативу  «Амбасадорки європейських змін», реалізовані у партнерстві з Національною Радою Жінок України. У межах цієї діяльності передбачалося посилити розвиток лідерських якостей, а також проведення адвокаційних заходів, спрямованих на підвищення рівня реалізації та захисту прав дівчат/жінок з інвалідністю; розробка, зокрема, рекомендацій для Уряду України щодо подальшого забезпечення прав людей з інвалідністю. Метою було  адвокатування розширення підтримки громадянського суспільства в рамках Східного Партнерства компоненту «гендерна рівність» шляхом залучення до активних дій з виконання Національної стратегії у сфері прав людини найменш захищеного під час війни прошарку українського соціуму – жінок і дівчат з інвалідністю, які в рамках реалізації ініціативи отримали статус Амбасадорок європейських змін. Цей Рух підтримали наші багаторічні партнери з Польщі і Німеччини. Вони запросили три групи дівчат з України, які впродовж літа виступали в Олденбурзі з театральною виставою «Діти війни» та з іншими перфомансами, метою яких було показати становище дітей, постраждалих від війни, і ставлення дітей до найбільшого злочину рашистського фашизму, який відбувається сьогодні в самому центрі Європи.

Частина членкинь Національної Ради Жінок України впродовж року перебувала поза Україною в різних країнах Європи, вимушено покинувши країну через зруйновані домівки, рятуючи від агресії дітей та онуків. Вони створили групи психологічної підтримки, вокальні ансамблі у Великій Британії, навчали дітей при українських церквах в Польщі, Бельгії, Франції та Німеччині.

Українська майстриня Марина Саркисян, художниця, каліограф та членкиня Спілки дизайнерів України в німецькому місті Бад Каберг провела майстеркласи з петриківського розпису – нематеріальної культурної спадщини людства, включеної до списку ЮНЕСКО.

У 2023 представниці НРЖУ брали активну участь в усіх заходах Міжнародної Ради Жінок та Європейського Центру Міжнародної Ради Жінок. В березні 2023 року на 67-й Сесії Комісії зі становища жінок ООН НРЖУ провели кілька заходів – були в складі Державної делегації України, допомагали Місії України при ООН в підготовці заходів, мали виступ на івенті щодо нецільового використання водних ресурсів: попереджували про можливість руйнування агресорами Дніпровського каскаду, що пізніше мало місце.

Безпосередньо при підготовці до Сесії провели опитування (21 питання в анкеті) 840 жінок-українок, що мешкали в Україні в місцях постійного проживання чи були тимчасово переселеними особами, а також жінок, які покинули Україну після початку масованої російської агресії. За допомогою фахівців з Інституту сімʼї і молоді аналізували анкети і підготували доповідь на заявлений нами івент: Українські жінки під час війни.

Також співпрацювали з журналістами (стаття в газеті «Нове життя» та 3 відеоінтервʼю) і брали участь в роботі івенту «Вдови за мир через демократію».

 17–22 травня голова НРЖУ Людмила Порохняк-Гановська брала активну участь в обговоренні нової редакції Статуту Європейського Центру Міжнародної Ради Жінок в Лісабоні. Крім цього, спілкувалась з українками, що проживають в Португалії, брала участь в відзначенні 130-річниці з відкриття Вікентієм Хвойкою Трипільської культури. Сприяла створенню громадської організації українок Португалії.

Надзвичайно важливим було надання Національній Раді Жінок України гранту розвитку від Міжнародної Ради Жінок. Ми впродовж 10 років працюємо з сільськими жінками в депресивних регіонах нашої країни. Зокрема, на Чернігівщині, в якій на одній з найбільших за площею територій проживає найменша кількість населення, серед них багато літніх людей. Реформування освіти та охорони здоровʼя в передвоєнні роки спричинило до закриття в малих селах шкіл та фельдшерсько-акушерських пунктів. Ми почали готувати в таких селах волонтерів здоровʼя, що було дуже успішним і Чернігівщина нагородила нас як переможців в волонтерській діяльності.

В перший день війни в ці села увійшли російські окупанти. Зокрема, в с. Шестовицю увійшло біля 500 одиниць техніки, яка не могла пройти далі через руйнування мосту через річку Десна. Це була зона інтенсивного артилерійського та ракетного обстрілу. Коли територію звільнили, ми прийшли в село відразу після саперів. Люди були дуже налякані. Після голодування (продукти в село не завозили, людей з села не випускали) – люди все ж боялись вирощувати овочі на городах та вживати їх. До того ж санітарна служба Чернігівської області дослідила воду з колодязів і в двох з них заборонила до вживання.

Ми пояснили ситуацію на за сіданні Бюро МРЖ і нам виділили грант розвитку для наукових досліджень впливу масованих артилерійських та ракетних вибухів на екологію села та психологічну підтримку жителів деокупованого села Шестовиця.

На виконання  цього гранту ми в архівах вивчили історію і були приємно здивовані, знайшовши історичні документи про першу письмову згадку села Шестовиці 1523 року.  Ми відразу інформували районну та обласну адміністрацію, що будемо готуватись до відзначення 500-річчя села в 2023 році. Ця ідея викликала ентузіазм у селян і ми спільно з ними відремонтували дві кімнати в постраждалому від бомбардувань приміщенні клубу і оформили їх як етнографічний та історичний музеї села. Ми переконались, що кращими ліками від депресії є активна творча діяльність. Разом з тим, ми обрали 5 локацій в різних кінцях села та взяли на аналіз на вміст солей важких металів (ртуті, свинцю, кадмію, цинку, міді) та нафтопродуктів ґрунт, воду та продукти харчування (мʼясо, молоко, яйця, Дослідження в березні-квітні 2023 року провела сертифікована лабораторія Чернігівської області. Результати виявили максимально гранично допустимі дози важких металів і ми провели тренінги з особливостей приготування їжі в умовах гранично допустимих концентрацій металів. Повторно ми провели аналогічні дослідження в тих самих локаціях через рік (березень 2024 року) і не виявили відхилень від норми.

Відзначили 500-річчя села Шестовиця 19 грудня 2023 року. Були присутні гості з Києва та Чернігова. Урочисто відкрили музей села, презентували брошуру про історію села, лідерів відзначили памʼятними знаками.

Таким чином, МРЖ допомогла НРЖУ знайти дійові шляхи психологічної підтримки мешканців територій, які пережили окупацію. Цей досвід вирішили розширити ще на три села і ми отримали фінансову підтримку для такої діяльності від Посольства Великої Британії через фонд Єднання.

В кінці жовтня 12 членкинь НРЖУ були делегатками ЗʼЇзду Світової Федерації Українських Жіночих Організацій в м. Перемишль (Польща). Ми узгоджували нашу діяльність стосовно організації українських жінок, які вимушено покинули країну через втрату домівки, роботи та перевозячи дітей в безпечне середовище.

На початку листопада Філіппіни гостинно прийняли Асамблею МРЖ, на якій були розроблені надзвичайно важливі документи. Жіночий голос проти війн та насильства прозвучав впевнено і переконливо. До пропозицій Європейського Центру Міжнародної Ради Жінок долучились жіночі організації Азії та Африки. Особливо активними були жінки Республіки Кореї, Тайваню, Індії, Індонезії, Австралії, південної Африки та Нігерії. Українці вдячні Вам за підтримку.

МИ ВДЯЧНІ ВСІМ, ХТО ПІДТРИМУЄ УКРАЇНУ, УКРАЇНСЬКИХ ЖІНОК ТА ДІТЕЙ В ЦЕЙ СТРАШНИЙ ДЛЯ УКРАЇНИ РІК. МИ БАЖАЄМО ВСІМ МИРУ, ЗДОРОВʼЯ ТА БЛАГОПОЛУЧЧЯ!

Правління НРЖУ