У Києві, в затишній, теплій атмосфері представники журі Міжнародного проєкту-конкурсу «Тарас Шевченко єднає народи» вітали і нагороджували переможців цього особливого творчого змагання.

Усі, хто прийшов на цей святковий захід до культурного центру «Сяйво» уособлювали немов велику родину – «з глибоким корінням, високим гіллям». Це ж наша Україна! І нас об’єднує геніальний Тарас Григорович Шевченко.

Упродовж року тривав цей знаний конкурс, який було засновано народною артисткою України, актрисою Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка Галиною Гілярівною Яблонською. Знавці шевченкового слова змагалися в різних номінаціях – вагомих і серйозних.

І ось – підсумки… Вітали переможців пані Галина Яблонська, народний артист України Анатолій Паламаренко, заслужений діяч мистецтв України Василь Неволов, педагог, письменниця Ольга Ходацька. Красиві грамоти, медалі… І слова щирої подяки за те, що слово великого українського Пророка лунає по всіх усюдах, з якоюсь неймовірною силою знову і знову притягуючи увагу мільйонів.

«Наші діти так трепетно і душевно сприймають Тараса Шевченка, що, слухаючи їх, набігають сльози. Дивовижно, що маленькі українці та україночки так переймаються високими ідеями Кобзаря», – сказала у своєму виступі мама одного із нагороджених.

Серед тих, хто одержав найвищі оцінки журі були не тільки школярі, але й науковці, поети, громадські діячі, які проявили неабиякий дослідницький хист у пошуку нових і маловідомих сторінок про життя і творчість Тараса Шевченка. Серед них – і голова правління Товариства “Знання” України, професор Василь Кушерець (на світлині праворуч).

Приємно, що було поціновано і творчу діяльність видатного науковця, вченого, професора і громадського діяча, дослідника української мови і літератури Івана Пилиповича Ющука (на жаль, цьогоріч він відійшов за вічну межу). Нагороду одержав внук Івана Пилиповича Михайло Кублій (на фото – перший праворуч).

Що прикметно, у цьому конкурсі, як сказав пан Василь Неволов, є одна особлива номінація «Поза часом» (подібної не знайдете в жодному творчому змаганні). «Це те, що не втрачає своєї значимості і не втратить ніколи!». Нагороди одержали жінки, чиї чоловіки (герої!) загинули під час російсько-української війни.

Як шкода, що долі цих жіночок огорнуто чорним крилом трагедії, неймовірного болю. Дивуємося, де ж вони ще винайшли у собі сили публічно читати фрагменти творів Кобзаря?! «Борітеся – поборете!» Це ж так заповідав усім нам Тарас Григорович. Пані Оксана Макідон, дружина загиблого Віктора Макідона, згадала хвилюючі моменти відеозапису роликів у соцмережі з поезії Шевченка: «Для нас це було боляче… Ніби по живому… І сльози котилися. Але ж ці читання віршів Кобзаря водночас додали нам стільки сил… Тому ми дуже вдячні… Шевченкові, за його геніальну поезію, яка стала нам своєрідною підпорою в житті».

Життєдайне шевченкове слово. Хіба не так? Сьомий рік народ воює, б’ється з лютою ордою. І він – нездоланний, бо є у нас такі герої-захисники. Тисячі й тисячі героїв. Нехай би на передовій, де в обороні стоять наші воїни, постійно лунало Слово Кобзаря. Пані Галина Яблонська висловила пропозицію: створити відеоролик – українці читають твори Шевченка. І цей запис показувати на фронті – демонструвати його в кожному взводі, кожному батальйоні. Ці безсмертні поетичні рядки – наша Правда, і Сила, і Воля!

Приємно, що до животворного шевченкового слова горнуться все нові шанувальники. Того вечора поезія Шевченка звучала й англійською – школяр Тимур Довбиш (на фото – в центрі), одержавши нагороду, хвилююче прочитав знаменитий «Заповіт».

Тепло аплодували присутні й студентові Інституту журналістики Данилові Гайдамасі (на фото), який схвилював усіх віршем Миколи Вінграновського про Тараса Шевченка. Це був твір високого звучання у виконанні талановитого юнака, в минулому жителя Криму, який зумів за короткий період досконало опанувати українську мову.

Данило каже, що глибоко вивчає творчість Кобзаря, він завжди по життю йде з Шевченком. Пишаємося такими славними українцями. Справедливо, що Данило також здобув престижну відзнаку Міжнародного проєкту-конкурсу «Тарас Шевченко єднає народи».

В кожній номінації були особливі роботи, які викликають щире захоплення, а то й подив: українці – суперкмітливі й винахідливі люди. Хто б міг подумати, що команда ентузіастів, серед яких є і айтішники, створять «Магічний Кобзар» – специфічну новаційну книгу з різним електронним «начинням», що базується на творах Тараса Шевченка?! Ось вам і технологічний прорив у вивченні творчості Кобзаря у школах.

Як бачимо, сьогодення електроніки і комп’ютеризації також накладає свій відбиток на сприйнятті поезії Шевченка. Але ж не забуваймо, що і деякі давнішні ремесла нині в моді. Наприклад, відомий майстер-вишивальник з Ірпеня Іван Рябчук вишив десятки полотен з віршованими рядками Кобзаря. Чимало цих робіт якраз і було продемонстровано під час нагородження переможців конкурсу, серед яких, до речі, був і Іван Іванович Рябчук (на фото).

Журі висловило щиру подяку меценатам, благодійникам, які підтримали Міжнародний проєкт-конкурс «Тарас Шевченко єднає народи».

Того вечора Шевченко, схоже, не хотів відпускати по домівках багатьох присутніх. Й лунало Слово великого Пророка. Як завше, звучав розкішний голос Анатолія Нестеровича Паламаренка. Зворушливо й емоційно прочитав поезію Шевченка Михайло Андрійович Орлюк.

Україна бореться… за своє щасливе майбуття. Україна – з Шевченком!

Світлана КОВАЛЬОВА, Леонід ФРОСЕВИЧ

Джерело: https://ukrreporter.com.ua/culture/u-stolytsi-nagorodyly-znavtsiv-i-doslidnykiv-shevchenkovogo-slova-foto-video.html?fbclid=IwAR3_FobF_5S_lp89efsGfoUiAURoKh_XXsXKkPrNHEU4WT78H2nMMqMNncU