МИР у ДОМІ. Частина 5

Національна Рада Жінок України виконує проєкт «Доступ до верховенства права жінок – жертв насильства» за фінансової підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні та інформаційної підтримки Європейського Центру Міжнародної Ради Жінок.

 Для  Вашої уваги Звіт Спеціального доповідача з питань насильства над жінками, його причин та наслідків, Дубравки Шимонович.

  Перетин між пандемією коронавірусу (COVID-19) та пандемією ґендерного насильства щодо жінок з акцентом на домашнє насильство та ініціативу «мир у домі».

Продовження.

 Початок див.: МИР у ДОМІ. Частина 1; МИР у ДОМІ. Частина 2; МИР у ДОМІ. Частина 3; МИР у ДОМІ. Частина 4.

 46. ​​У наступних параграфах висвітлюються прогалини у забезпеченні основних заходів та послуг, що базуються на правах людини, для запобігання та боротьби з гендерним насильством щодо жінок під час пандемії COVID-19 та поза нею, а також включають передові практики на основі інформації, отриманої у відповідь на конкретні питання, поставлені Спеціальним доповідачем у її заклику до подання.

  Довідкові служби

 47. У своїй вищезазначеній доповіді Спеціальний доповідач зазначила, що цілодобові національні безкоштовні телефонні лінії довіри повинні бути доступними для жінок-жертв і забезпечувати конфіденційну консультацію з належним урахуванням анонімності жертви та мати можливість вирішувати надзвичайні ситуації, допуск до притулків  відповідно до статті 2 Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок та статті 24 Стамбульської конвенції. Підтримка державних служб та служб громадянського суспільства доступна цілодобово та без вихідних лише в деяких країнах. 

 48. У багатьох штатах існують лінії довіри, але вони не працюють цілодобово та  безкоштовно. Під час пандемії COVID-19 багато телефонних ліній повідомляють про збільшення кількості дзвінків, тоді як деякі інші повідомляють про відсутність змін або зменшення попиту, підкреслюючи важливість альтернативних методів спілкування, оскільки жінкам може бути важко звернутися за допомогою до телефону під час спільного користування житловою площею з партнером, який жорстоко поводиться.

 49. Організація Об’єднаних Націй з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН-Жінки) повідомила, що за нинішніх обставин цілодобові гарячі лінії, спеціально призначені для тих, хто пережив гендерне насильство, організовані переважно громадянським суспільством у багатьох тихоокеанських країнах.  Ці «гарячі лінії», крім надання місця для повідомлення про насильство, в деяких випадках також надають психосоціальну першу допомогу, консультації та правову допомогу жертвам насильства. Під час пандемії також було створено деякі «гарячі лінії» для вирішення конкретних потреб; наприклад, в Євразії було відкрито регіональну гарячу лінію для надання інформації та послуг людям, які живуть з ВІЛ / СНІДом та ключовими групами населення, які постраждали від COVID-19, щоб забезпечити безперервне антиретровірусне лікування та консультування та направлення щодо сексуального та репродуктивного здоров'я та гендерного насильства. 

 50. У період з 1 березня 2020 року по 16 квітня 2020 року на телефонну службу підтримки, яку веде уряд Італії, надійшло 5031 телефонний дзвінок, що на 73 відсотки більше, ніж за той самий період 2019 року. Загалом зателефонували 1543 жінки, оскільки вони негайно потребували допомоги, і 45,3 відсотка жінок, які телефонували до урядової служби довіри, побоюються за своє життя або свою фізичну цілісність. У 93,4% випадків вони були жертвами домашнього насильства.  У Мексиці станом на 31 березня 2020 року було зафіксовано 115 614 екстрених дзвінків (545 стосувались сексуального насильства, 22 628 – насильства з боку інтимних партнерів та 64 858 - насильства в сім’ї). У Лівані та Малайзії дзвінки на телефонні служби довіри збільшились удвічі, тоді як в Іспанії на 48 відсотків збільшились телефонні дзвінки.  За чотиритижневий період кризи Колумбія зафіксувала 100-відсоткове збільшення кількості дзвінків на телефонні служби довіри.  У Південній Африці під час блокування втричі збільшились дзвінки до Національного командного центру з питань ґендерного насильства. 

 51. У семи країнах Тихого океану, де працюють гарячі лінії (Фіджі, Кірібаті, Мікронезія (Федеративні Штати), Самоа, Соломонові Острови, Тонга та Вануату), повідомляють про збільшення кількості дзвінків після введення надзвичайного стану, блокування або інших заходів, передбачених урядом щодо пом'якшення наслідків COVID-19.  Хоча багато країн повідомляють про збільшення кількості дзвінків на телефонні служби довіри та подібні служби, це може бути пов’язано з посиленням просування послуг та номерів як частини реагування на гендерне насильство COVID-19.

 52. Деякі країни також вжили заходів для забезпечення доступності телефонних ліній та гарячих ліній для різних етнічних груп населення та мовних меншин. У Боснії та Герцеговині телефон довіри був наданий шукачам притулку та мігрантам, а підтримка цих груп надавалась рідною мовою за допомогою телефонних ліній, на які відповідали «культурні посередники».

Далі буде