Реформування медичної та освітньої галузі в Україні, з одного боку, дає перспективи розвитку, але й викликає певні труднощі, особливо у малих селах. Жіночі громадські організації шукають шляхи, як зробити реформи менш болючими та більш ефективними для селян.
Серед 23 тисяч українських сіл лише половина має фельдшерсько-акушерські пункти (але не у всіх є медичний персонал) і 4 тисячі мають амбулаторії сімейної медицини. Тобто, 9 тисяч сіл не мають медичних працівників та аптечних кіосків. Звичайно, при реформуванні вони будуть приєднані до наявних амбулаторій. Але хто буде надавати першу долікарську допомогу в гострих випадках, хто буде проводити профілактичну роботу і купувати засоби гігієни і безрецептурні ліки?
Навіть дуже досвічені сімейні лікарі, які 2-3 рази на місяць приймають жителів села, неспроможні охопити усіх жителів лікувальною та профілактичною опікою, особливо це стосується епідемії неінфекційних захворювань: серцево-судинних, легеневих, пухлин та цукрового діабету.
Як громадська організація, Національна рада жінок України самостійно шукає ресурси для втілення проектів. Члени НРЖУ є представницями у Громадських радах при МОЗ України, Міністерстві культури України, Міністерстві соціальної політики України. Ми прагнемо одночасно набути підтримку держави, фондів, комерційних організацій та приватних осіб, міжнародних неурядових організацій. Серед десятка проектів, поданих як в державні структури, так і в іноземні посольства та громадські організації, на сьогодні підтримано проект підготовки волонтерів в 10 селах Чернігівського району Канадським Фондом підтримки місцевих ініціатив та надані кошти для закупівлі медичного обладнання для домашнього вжитку (тонометри, глюкометри, пікфлуометри, інгалятори) Канадсько Українською Фундацією (Canada Ukraine Foundation).
Національна Рада жінок України розпочинає підготовку жінок-волонтерів, навчаючи їх користуватись медичними приладами для домашнього вжитку - тонометрами, глюкометрами, пікфлуометрами та надаючи медичну інформацію з надання першої долікарської допомоги та ранньої діагностики та профілактики неінфекційних захворювань. Досвід свідчить, що достатньо 5-10 жінок-волонтерок (1 волонтерка на 70-100 жителів села), для впровадження здорового способу життя його населення та профілактики захворювань.
Великою проблемою є відсутність в малих селах, де немає постійної медичної опіки, аптечних пунктів. Ми обговорювали це питання з Міністром охорони здоров’я України і спільно шукаємо шляхів його вирішення.
