МЕМОРАНДУМ

про співпрацю між Світовою Федерацією Українських Жіночих Організацій та Національною Радою Жінок України

23 січня 2019 року, м. Київ

Світова Федерація Українських Жіночих Організацій (надалі СФУЖО) в особі Президента Анни Кисіль з однієї Сторони та Національна Рада Жінок України ( надалі НРЖУ) в особі Голови Людмили Порохняк-Гановської з іншої Сторони, враховуючи, що

СФУЖО була заснована в 1948 році, об’єднує 27 організацій із 17 країн на чотирьох континентах. Складові організації СФУЖО працюють у різноманітних напрямках – громадських, релігійних, культурних,  освітніх, еміграційних та гуманітарних. СФУЖО віддзеркалює діяльність локальних українських спільнот по всьому світу, а також представляє їх на міжнародній арені в Оpганізації Об’єднаних Націй (ООН). В 1990 році СФУЖО одержала акредитацію при Департаменті Публічної Інформації в ООН (UN-DPI), в 1993 році консультативний статус в Економічній і Соціальній Раді ООН (UN-ECOSOC) a в 1997 році членство в Комітеті при ЮНІСЕФ (NGO Committee on UNICEF). Основним завданням СФУЖО є відстоювання гідності та, базованих на міжнародних засадах, людських прав жінок в Україні та в діаспорі. СФУЖО докладає всі зусилля щоб зберегти українську мову, культуру, ідентичність, підсилити знання української історії та соціальні традиції та підтримати розвиток стабільного демократичного, базованого на законах, ладу в незалежній Україні;

Національна Рада Жінок України — громадська організація, яка об’єднує жіночі організації України. Розпочала свою історію в 1919 р., вона була створена в м. Кам’янці-Подільському з ініціативи видатних українок —громадських діячів Людмили Черняхівської-Старицької, Софії Русової та Марії Грушевської.

Філії  Української національної ради діяли в Лондоні, Парижі, Берліні, Римі, Берні та були голосом українських жіночих організації у світі, допомагали рідному краю.

До Міжнародної жіночої ради Українську національну раду прийняли в 1920 р. у м. Осло. Однак у 1924 р. її виключили зі складу цієї міжнародної організації через те, що Україна втратила державність. Українська національна рада самоліквідувалася в 1939 р.

Через 60 років Національну Раду жінок України відродили. Ініціаторами були: Жіноча Громада (голова —Марія Драч), Союз українок (голова —Атена Пашко), Спілка жінок України (голова – Марія Орлик) та Товариство ім. Олени Теліги (голова – Ольга Кобець). На даний час до Національної Ради жінок України входять 15 Всеукраїнських та міжнародних громадських організацій різної громадської, політичної, культурної та гуманітарної спрямованості.  Через організації-члени НРЖУ мають представництво в усіх областях України серед жінок різного віку, віросповідання та соціального стану.

Діяльність Національної  Ради Жінок України через комісії ООН, комітети Міжнародної  Ради Жінок та Світової Федерації Українських Жіночих Організацій є важливою складовою Міжнародного жіночого руху.

Відчуваючи потреби розвитку тісної взаємовигідної співпраці Сторони уклали цей Меморандум про таке:

1.      Сторони домовляються про взаємовигідне та довгострокове співробітництво.

2.      Сторони співпрацюють з питань:

-          поширення в світі правдивої інформації про Україну;

-          сприяння виконанню Міжнародного та національного законодавства з прав людини та становища жінок, гендерної рівності, боротьбі з насильством, виконання конвенцій з питань миротворчості та світорозбудови;

-          сприяння загальному добробуту, збереженню здоров’я жінок (особливо старшого віку) та дівчат, екологічній освіті різних верств населення;

-          збереженню мови та українських традицій;

-          підтримки розвитку економіки, зайнятості міських та сільських жінок;

-          сприяння освіті жінок різного віку та соціальних груп, забезпечення їх доступу до мистецтва та мас-медіа;

-          допомога державі у впровадженні соціальних реформ щодо покращення становища сім’ї, людей старшого віку;

-          сприяння розвитку конкурентноздатної освіти, науки, задля збереження та примноження інтелектуального та наукового потенціалу України.

3.      Форми співпраці: інформаційно-просвітницькі заходи, культурно-мистецькі акції, наукові дослідження, спільні проекти, конференції, семінари, круглі столи, спільні видання, сайти.

4.      Співпраця Сторін у рамках цього Меморандуму здійснюється на основі взаєморозуміння та взаємоповаги.

5.      Сторони погоджуються інформувати громадськість в Україні та за кордоном про результати співпраці.

6.      Сторони домовилися, що положення цього Меморандуму не встановлюють для них юридичних та фінансових зобов’язань і детальні умови та порядок реалізації спільних проектів визначаються в кожному конкретному випадку окремо.

7.      Сторони засвідчують, що укладення цього Меморандуму є виявом доброї волі та згоди Сторін і спрямоване на забезпечення ефективного розвитку співпраці СФУЖО та НРЖУ.

8.      Згода на зміну або уточнення окремих положень цього Меморандуму надається однією Стороною іншій у письмовій формі.

9.      Припинення дії цього Меморандуму здійснюється шляхом письмового повідомлення іншій Стороні.

10.  Цей Меморандум укладений у двох примірниках, по одному для кожної із Сторін.

11.  Цей Меморандум є безстроковим та набирає чинності з дня його підписання.

Світова Федерація                                              Національна Рада

Українських Жіночих Організацій                   Жінок України

Анна Кисіль                                 Людмила Порохняк-Гановська    

   Президент                                                               Голова