Витоки відродження
Витоки відродження.
Представниці з України на Міжнародній Раді Жінок
На 1997 рік в Україні жіночий рух активно розвивався і вже було зареєстровано 17 Всеукраїнських та міжнародних жіночих організацій. Від 15 до 22 червня 1997 року в Оттаві відбулась Асамблея Міжнародної Ради жінок. Темою Асамблеї була “Стратегії на третє тисячоліття”, яке, за словами Президента МРЖ Кураісін Сумгаді з Індонезії, передбачується “як тисячоліття жінок”. Міжнародна Рада Жінок є найстаршою жіночою міжнародною неурядовою організацією (утворена в 1888 році) і має своє постійне представництво в ООН. У своєму вітальному слові почесний президент Діяна Фовлер ЛеБланк, дружина губернатора Канади, відзначила, що Рада, об’єднуючи жінок з 78 країн світу, різних національностей, рас, віровизнань і культур, “є голосом жінок цілого світу”. Відкриття Асамблеї відбулось в Залі конфедерації канадського парламенту. Господарями були Канадський відділ Міжнародної Ради Жінок, Канадська національна жіноча Рада з її головою Вин Витфілд. Активною членкинею і головою цієї організації була світлої пам’яті Галина Гнатишин, колись дружина канадського сенатора і мати губернатора Канади. Жіночий рух в Україні на початку століття розвивався дуже активно, 1919 року була створена, 1920 року зареєстрована Національна Рада жінок, яку прийняли до Міжнародної Ради Жінок 1920 року в Осло (Норвегія). На наступному зібранні у Вашінгтоні 1925 року (на той момент не існувало держави Україна) Національна Рада жінок України була позбавлена членства і її представляли українки Америки та українки Швейцарії. Розуміючи потребу участі жінок України в міжнародному жіночому русі, у своєму заповіті Галина Гнатишин залишила суму грошей, щоб оплатити приїзд на цю асамблею представниці жіноцтва незалежної України. Першою з таких представниць була Марія Драч з Києва, кандидатуру якої активно підтримав Союз Українок Канади зі своєю головою Орисею Сушко. Крім того, що Марія Драч та доктор Людмила Порохняк-Гановська (членкиня “Жіночої Громади”) були тільки спостерігачами на Асамблеї, їм вдалося подати рекомендацію від імені Національної Ради жінок Канади про підтримку дітей, що страждають від Чорнобиля. При розгляді цієї рекомендації з підтримкою виступила представниця Національного конгресу жінок Сполучених Штатів Америки та представниця до Організації Об’єднаних Націй Ірина Куровицька. Від України про трагедію чорнобильських дітей розповіла Людмила Порохняк-Гановська, яка була доктором медичних наук, професором Центру радіаційної медицини Академії медичних наук України. Цю рекомендацію було прийнято одноголосно. Отже, завдяки жертовності св. п. Галини Гнатишин та співпраці українок, представниць різних країн, важлива справа стосовно жертв Чорнобиля знов була винесена на міжнародну арену. Наступним президентом Міжнародної Ради жінок була обрана Пніна Герцоґ з Ізраїлю, і Посольство Ізраїлю влаштувало прийом на честь її обрання. Наступна Асамблея Міжнародної Ради Жінок відбулася 2000 року у Фінляндії. Українські жінки до того часу змогли об’єднати Всеукраїнські та Міжнародні жіночі громадські організації, створивши Національну Раду жінок України та відновити членство в Міжнародній Раді жінок.
За матеріалами канадської преси та засобів масової інформації української діаспори.