У Міжнародний день жінок і дівчаток у науці розповімо про Людмилу ПОРОХНЯК-ГАНОВСЬКУ, Голову Національної Ради Жінок України, українську громадську діячку, науковицю, автора понад 200 наукових статей, 52 авторських свідоцтв та патентів.

Людмила Андріївна народилася 5 травня 1947 року у м. Вінниця, дитинство та молоді роки провела в м. Тернополі. Закінчила Тернопільський медичний інститут за фахом «Лікувальна справа» в 1970 році. Послужний список чималий. Асистент кафедри фармакології Тернопільського медичного інституту (1973–1982), асистент кафедри медичної підготовки Тернопільського фінансово-економічного інституту (1971–1973). Завідувач кафедри фізіології Харківського фармацевтичного інституту (1988–1991). Завідувач лабораторії радіопротекторних засобів Наукового Центру радіаційної медицини, Київ, (1992–2002). Голова Національної Ради жінок України (квітень 2014 року), доктор медичних наук (березень 1989 року), професор (січень 1991 року), керівник центру «Адаптація» Міжнародної організації «Жіноча Громада» (травень 1997 року)

Упродовж 20 років співпрацює з громадськими організаціями медичних сестер України, вбачаючи у 500 тисячах українських медичних сестер той ресурс, який спроможний впровадити здоровий спосіб життя для оздоровлення нації та забезпечити якісне реформування медичної галузі. З вересня 2012 року обрана експертом з питань здоров'я Міжнародної Ради жінок. Була засновницею та науковим редактором низки журналів та газет, зокрема: Всеукраїнського медичного журналу «Доктор» (1997–2001), «Нова медицина» (2002–2005), «Медична сестра» (2006–2010) та газети «Сімейний лікар+» (2003–2010). На 3 каналі Національного радіо Україні вела щотижневу авторську передачу у прямому ефірі «Сімейний лікар+» з 2004 по 2010 рік.
Була керівник проєкту ООН «Суспільство проти СНІДу» в 1997–1998 рр., що був визнаний одним з найкращих проєктів року за версією ООН. В 1999 році за активну громадську діяльність удостоєна ордена Княгині Ольги 3 ступеня, в 2018 році – 2 ступеня. Одна з ініціаторів та засновників руху «Зупинимо туберкульоз разом».

Починаючи з 1990 року, розробляла радіопротекторні засоби та харчові добавки, співпрацює з організацією «Лікарі Чорнобиля»: бере участь у підготовці міжнародних конференцій та форумів, доповідає на міжнародних форумах в Європі, Азії та Америці.

Як Голова Національної Ради Жінок України неодноразово брала участь на міжнародних форумах.

Попри свою суцільну зайнятість пані Людмила знаходить можливість підтримувати культурні проєкти, зокрема Міжнародний проєк-конкурс «Тарас Шевченко єднає народи», Міжнародний вокальний конкурс ім. Квітки Цісик. Але це вже інша історія…