Четвер, 05 грудня 2019 18:40

Підсумки узгоджувальної наради

Говорити одним голосом. Підсумки узгоджувальної наради щодо прав жінок напередодні Регіональної зустрічі у Женеві «Пекін + 25»

 

24 жовтня у Національному прес-центрі телебачення та радіомовлення України відбулася узгоджувальна нарада з підготовки урядової та неурядової делегацій України до Регіональної зустрічі щодо імплементації Пекінської декларації та Платформи дій із забезпечення прав жінок. Ця регіональна зустріч відбудеться у Женеві (Швейцарія) вже 28-30 жовтня 2019 року.
У нараді взяли участь заступниця голови урядової делегації, Урядова уповноважена з питань ґендерної політики Катерина Левченко, голова Національної ради жінок України Людмила Порохняк-Гановська, членкині Координаційного комітету з підготовки паралельного звіту – Марфа Скорик, директорка Київського інституту ґендерних досліджень, Олена Давліканова, координаторка проєктів Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні, а також представниці низки жіночих та феміністичних організацій. Нараду відкрив Микола Білоус, заступник Голови Держкомтелерадіо, установи, яка багато співпрацює з жіночими й експертними організаціями з питань захисту прав жінок та гендерної рівності.
Передовсім Катерина Левченко констатувала, що в сфері захисту прав жінок Україна має не тільки проблеми, але й досягнення. І немалі. «25 років тому в нас ні на побутовому, ні на політичному рівні не визнавалося, що торгівля людьми існує, що є насильство в сім’ї. Годі й говорити про те, що цих понять не було в українському законодавстві, а за описані ними злочини не передбачалася кримінальна відповідальність», - нагадала Катерина Левченко. Водночас, на її думку, в ґендерній політиці держави є низка прогалин, тож висновки урядового огляду та паралельного звіту, а також рекомендації, які будуть підготовані у Женеві, посприяють їх ефективнішому регулюванню.
Презентований на нараді паралельний звіт неурядових організацій (за посиланням http://fes.kiev.ua/…/file…/upload2/Parallel_Report_Eng_2.pdf) Катерина Левченко назвала прикладом змістовної і фахової оцінки. На її думку, сам факт підготовки такого звіту на засадах самоорганізації є «індикатором розвиненості жіночого руху в країні». Зі свого боку, Людмила Порохняк-Гановська, членкиня Координаційного комітету з підготовки паралельного звіту нагадала, що її організація - Національна ради жінок України - цьогоріч відзначила 100 років з дня заснування, а отже, організована боротьба за права жінок на наших теренах триває вже понад століття.
Паралельний звіт підготували представниці 40 неурядових жіночих та феміністичних організацій. Самоорганізувавшись, вони написали його в дуже стислі терміни, всього за три місяці, і без будь чийого зовнішнього / залученого/ фінансування, підкреслила членкиня Координаційного комітету з підготовки паралельного звіту, директорка Київського інституту ґендерних досліджень Марфа Скорик. «Підготовка урядового національного огляду, до якого ми писали свій паралельний, передбачала безліч консультацій. Однак їх не було проведено через бурхливі політичні процеси, вибори, зміну влади в країні. Тож паралельний звіт – це необхідний альтернативний погляд на успіхи та невдачі національної політики у сфері захисту прав жінок», - нагадала експертка.
Вона наголосила, що існує низка позицій, щодо яких оцінки жіночої громадстькості відрізняються від тих, що містяться в урядовому звіті. Як приклад Марфа Скорик згадала реєстр жертв насильства за ознакою статі, впровадження якого навряд чи врегулює ситуацію, а швидше створить видимість її покращення. Ще один приклад – недостатній захист трудових та економічних прав жінок, зокрема, жінок з сільської місцевості, вагітних, жінок з малими дітьми. «Їх звільняють першими, хоча законодавство найкраще їх захищає», - наголосила співавторка альтернативного звіту.
Однією з великих проблем в Україні є ейджизм, масштаби якого дивують колег з інших європейських країн, додала Людмила Порохняк-Гановська.
Олена Суслова з Жіночого інформаційно-координаційного центру закликала колежанок, які братимуть участь у женевській нараді жіночих НУО, «ставити гострі питання, щоб проблема була почутою», а також їхати на форум із завданням збагатитися там якомога більшим досвідом і контактами колег з інших країн.
Олена Давліканова, координаторка проєктів Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні, який надав значну експертну та видавничу допомогу в підготовці паралельного звіту, висловила сподівання, що звіт буде представлено також на Міжнародному жіночому конгресі наприкінці 2019 р., а відтак Женева стане сходинкою до ювілейного засідання в Нью-Йорку в березні 2020 року, присвяченого 25-річчю Пекінської декларації.
Упродовж двох годин наради її учасниці обговорили також процедурні та організаційні моменти роботи на Женевській регіональній зустрічі і домовилися про головне – зробити все для того, щоб спільний голос представниць України було почуто.
Учасниці наради сподіваються, що форум в Женеві дасть можливість оцінити успіхи та виклики для політики рівності в Україні у порівнянні з іншими державами регіону.

Прочитано 151 разів
Детальніше в цій категорії: « #Флешмоб_Вдячності Благодійник року »

Останні матеріали

лип. 30, 2020 9

Із серії: Плакати НРЖУ

З серії "Плакати Національної Ради Жінок України"
лип. 26, 2020 28

Вшанували батьків Великого Кобзаря

Перебуваючи на Черкащині в рамках проєкту Національної Ради Жінок України за підтримки…

Вісник Національної ради жінок України