СТРАТЕГІЧНИЙ ПЛАН
НАЦІОНАЛЬНОЇ РАДИ ЖІНОК УКРАЇНИ
на 2019-2023 роки
прийнято 9 грудня 2018 року
 
Історія Національної Ради Жінок України
13 серпня 1919 року, за ініціативи Бланки Баранової, Іванни Одриної та Марії Пісецької-Струтинської наддніпрянки та галичанки зустрілися в Камʼянці-Подільському та проголосили заснування Української Жіночої Національної Ради, як координаційного центру українських жіночих організацій на рідних теренах і за кордоном. Видатні українки – громадські діячки Людмила Черняхівська-Старицька, Софія Русова, Марія Грушевська до лютого 1920 року оформили всі необхідні документи, та була офіційно зареєстрована Українська Національна Рада, яка могла увійти до Міжнародної Ради Жінок і представляти інтереси всього жіноцтва України в цій поважній жіночій організації. Головною метою своєї діяльності жіноча організація ставила – об’єднання усіх жіночих організацій на Україні і зв’язок з закордонними жіночими організаціями.
Першою головою Президії Української Жіночої Національної Ради стала Марія Грушевська, яка на початку 1920 року відмовилась від свого головування. Її заступила професор Софія Русова, яка і залишилась головою усі 19 літ існування Ради.
Софія Русова, визнана у світі як громадська діячка жіночого руху міжнародного рівня, впродовж 19 буремних років, що включали колективізацію, голодомор на Східній Україні, утиски польської влади в Галичині, була головним репрезентантом всіх проблем української родини як Галичини і Буковини, так і Великої України, що входила до складу СРСР.
В 1925 році членство Української Жіночої Національної Ради в Міжнародній Раді Жінок було призупинене через те, що не існувало держави Україна. В 1939 році Українська Жіноча Національна Рада була саморозпущена через неможливість виконувати свої функції. Поступ Української Жіночої Національної Ради був обірваний політичними репресіями і складними особистісними стосунками. Це був шлях, яким пройшла два десятиліття незламна українська патріотка Софія Русова, як Голова організації поруч з однодумцями – Ганною Чикаленко-Келлер, Зінаїдою Мірною, Людмилою Черняхівською-Старицькою, Марією Грушевською.
В 1999 році в незалежній Українікультурним надбанням.  З ініціативи Марії Драч – голови Міжнародної громадської організації «Жіноча Громада» почалася непроста, дипломатична і копітка узгоджувальна робота між головами чотирьох Всеукраїнських НЖО – Атеною Пашко («Союз Українок»), Марією Орлик («Спілка жінок України»), Ольгою Кобець (товариство ім. О.Теліги) щодо створення Національної Ради жінок України.
20 березня 1999 року відбувся Установчий з’їзд Національної Ради Жінок України, в якому взяли участь 118 делегатів від 6 жіночих громадських організацій – засновників та 73 запрошених від неурядових жіночих організацій України.
14 травня 1999 року Міністерство юстиції зареєструвало Статут
Мета діяльності Ради – узгодження дій громадських жіночих організацій, спрямованих на поліпшення становища жінок в суспільстві, захист спільних інтересів жіночих громадських організацій – членів Ради.
Національна Рада Жінок України ставить перед собою такі завдання:
– представлення і захист інтересів HРЖУ – членів Ради у міжнародному жіночому русі та в міжнародних організаціях;
– сприяння у відстоюванні рівних прав і можливостей для всіх громадян України;
– сприяння запобіганню всіх форм дискримінації щодо жінок;
– сприяння стабільному розвитку суспільства та міжнародному спілкуванню;
– співпраця з державними установами, міжнародними неурядовими організаціями, іншими громадськими формуваннями.
І так само як в 1920 році організацію, очолювану Софією Русовою прийняли

Цінності

Наші цінності – життя та здоровʼя людини, мир, безпека та благополуччя в країні та сімʼї, законність, порядність, публічність, прозорість, найкращий світовий досвід гармонізації громадянського суспільства.

Бачення

Через інформацію, освіту та спонукання до діяльності різних вікових категорій підняти індекс щастя країни, повагу до людської гідності та гендерної рівності.

ХТО МИ

ГРОМАДСЬКА СПІЛКА «НАЦІОНАЛЬНА РАДА ЖІНОК УКРАЇНИ» (далі – Рада) - неприбуткова організація зі статусом юридичної особи, що об`єднує жіночі ГО та Спілки з метою розбудови демократичного суспільства в Україні та здійснення взаємодії між Українськими та міжнародними ГО, є частиною Міжнародної Ради Жінок.
Ми незалежні, нерелігійні, недержавні, неполітичні; сповідуємо принципи добровільності, самоврядування, рівноправності, законності, гласності, відкритості та прозорості. Для нас важливо неупереджено реагувати на події й настрої в Україні і світі.
Які потреби та проблеми ми покликані задовольнити та розв`язати

Об`єднати громадські організації та населення різних вікових та суспільних груп задля подолання гендерної нерівності на місцевому, регіональному та державному рівнях.

Що конкретно ми для цього робимо

Здійснюємо взаємодію між ГО, ГО і державою та світом для підвищення статусу жінки у боротьбі з усіма формами дискримінації щодо жінок; захищаємо інтереси українського жіноцтва, допомагаємо акумулювати та активізувати набутий досвід жіночих ГО.

Чим ми відрізняємось від інших організацій

Діяльність організації здійснюється шляхом взаємодій, в тому числі з органами влади на місцевому, регіональному, державному рівнях. Впродовж свого існування представляємо інтереси жінок на всіх міжнародних рівнях, є рівноправним членом Європейського Центру Міжнародної Ради Жінок ( ЄЦМРЖ ), та Міжнародної Ради Жінок. Представниці Ради неодноразово були відзначені державними та міжнародними відзнаками і обирались на керівні посади Української влади та Уряду, а також міжнародних об’єднань..

Принципи діяльності:

- партнерські засади;

- орієнтованість на потреби жінок різних вікових груп;

- прозорість;

- відкритість;

- відповідність діяльності правовому полю України;

- рівність участі кожного;

- професіоналізм;

- командний підхід в діяльності;

- ефективне використання ресурсів.

Поточні види діяльності

1. Сприяння відродженню й популяризації духовної та культурної спадщини українського народу, об’єднання жінок задля створення нових можливостей у духовному, творчому та особистому розвитку.

2. Виховання активної позиції молоді, її залучення до вирішення соціально значущих питань та спонукання до самореалізації через втілення власних ідей і проектів.

3. Підтримка військовослужбовців, що перебувають в зоні АТО; допомога пораненим військовим під час воєнних дій.

4. Активізація, розвиток організації, посилення її спроможностей.

Стратегічні напрямки

Організаційний розвиток

Головні цілі

1.     оволодіння основами знань щодо стратегії та розвитку через навчання;

2.     надання допомоги жіночим організаціям у здійсненні їх місій в сфері демократизації, а також в організаційному зростанні.

3.     посилення ролі громадянського суспільства та сприяння у просуванні демократичних цінностей;

4.     заохочення розвитку волонтерства, передусім серед молоді;

5.     згуртування жіночих організацій на виконання спільних ініціатив і проектів;

Програми на 2019 – 2023 роки

- пропагування сучасних сімейних цінностей, підвищення рівня правової обізнаності, формування неприпустимості будь-якого насильства в родині, державі, світі.

 -  сприяння відродженню й популяризації духовної та культурної спадщини українського народу, об’єднання жіночих організацій задля створення нових можливостей у духовному, творчому та особистому розвитку.

- Допомога воїнам, що заходяться або знаходились в зоні АТО; членам їх родин; мирних жителів, що постраждали внаслідок бойових дій»,  підтримка військовослужбовців, що перебувають в зоні АТО; допомога пораненим військовим під час воєнних дій;

- психологічна, фінансова, гуманітарна, підтримка та адаптація переселенців.

«Співпраця громадських організацій та влади – підвищення якості життя громади»

- заснування механізму партнерської взаємодії громади, влади та бізнесу з метою організації конкретних соціальних  проєктів;

Цільові групи. Партнери .

Основними цільовими групами Національної Ради Жінок України є:

 організації громадянського суспільства (громадські об’єднання, благодійні організації, органи самоорганізації населення);

ініціативні групи громадян, які прагнуть створити громадське об’єднання, благодійну організацію;

самоорганізовані групи громадян на низовому рівні, які прагнуть спільно діяти та брати участь у вирішенні місцевих питань;

бізнес-компанії, малий та середній бізнес, які беруть участь або прагнуть брати участь у благодійній та громадській діяльності;

волонтери та волонтерські групи передусім молодь;

військовослужбовці та члени їх сімей, які перебувають в зоні АТО.

Національна Рада Жінок України розглядає потенційними партнерами:

органи місцевого самоврядування;

місцеві органи виконавчої влади;

засоби масової інформації;

бізнес-компанії;

приватних підприємців;

установи та заклади соціального спрямування (навчальні заклади і т.п.);

не політичні не релігійні громадські об’єднання;

благодійні організації та фонди, які практикують цивілізовану благодійність.

Види діяльності

Напрям

діяльності

Види діяльності 

Цільові групи

1.

Організаційний

розвиток

проведення

надання

навчання організацій;

·

ініціативні групи громадян, які прагнуть самоорганізовуватись

 

Напрям діяльності

Види діяльності

Цільові групи

написання політик НРЖУ;
. 

2

Розвиток

адміністрування

мобілізація громад;

надання тренінгових та консультативних послуг;

надання благодійної допомоги;

надання інформації на випуск публікацій;

публічний збір коштів.

ОГС;

бізнес-компанії, малий та середній бізнес, які беруть участь або прагнуть брати участь у благодійній діяльності;

волонтери та волонтерські групи передусім з числа молоді;

військовослужбовці та члени їх сімей, які

ініціативні групи громадян, які прагнуть благодійну організацію;

самоорганізовані групи громадян.

Послуги НРЖУ

Цільова група

Види послуг

1

Місцеві організації громадянського

тренінги та консультації з питань

надання інформації з питань

2

Ініціативні групи громадян, які прагнуть створити громадське об’єднання, благодійну організацію

тренінги та консультації з питань організаційного розвитку,

надання інформації з питань організаційного розвитку,.

3

Самоорганізовані групи

допомога у виборі направлення волонтерської діяльності

10

Цільова група

Види послуг

громадян на низовому рівні, які прагнуть спільно діяти та брати участь у вирішенні місцевих питань

тренінги та консультації з питань організаційного розвитку, громадського 

надання інформації з питань, протидії насильству в родині, державі, світі

4

Бізнес-компанії, малий та

надання інформації та випуск публікацій;

надання консультативних послуг;

5

Волонтери та волонтерські групи

ознайомлення учасників проекту зуспішними громадськими організаціями як України так і світу.

6

Військовослужбовці та члени їх сімей, які перебувають в зоні АТО   

організація збору та розподілу

Моніторинг та оцінка реалізації стратегічного плану

Моніторинг та оцінка реалізації стратегічного плану включає:

постійний внутрішній моніторинг досягнення очікуваних результатів у розрізі кожної програми в межах напрямків діяльності;

щорічну внутрішню оцінку результатів роботи в розрізі кожного напрямку діяльності;

періодичну зовнішню оцінку реалізації стратегічного плану.

Показники результативності діяльності

Напрям діяльності

Показники виміру результативності

1

Організаційний розвиток

кількість працівників, членів, волонтерів НРЖУ, що пройшли навчання з організаційного розвитку;

Кількість працівників, членів, волонтерів НРЖУ, що пройшли стажування в інших громадських організаціяхяк України так і за кордоном;

кількість залучених волонтерів;

кількість результативних кампаній та ініціативНРЖУ в т.ч. місцевих та регіональних ініціатив;  

2

РозвитокНРЖУ

кількість жінок, які залучені до активної діяльності;

надання грантів на підтримку ініціатив;

кількість підтриманих громадських ініціатив, що передбачають спільні дії, спрямовані на створення сприятливого та комфортного середовища для жінок і дівчат;

кількість заходів, що активізують громади у вирішенні проблем дівчат та жінок різного віку;

кількість ОГС та громадських активістів, що покращили власну спроможність та професіоналізм внаслідок участі у тренінгах, що проводилися НРЖУ;

кількість ОГС та груп самоорганізації, які отримали консультативні та інформаційні послуги;

кількість залучених волонтерів;

кількість результативних інформаційних кампаній та ініціатив НРЖУ