Для мене велике щастя мати сьогодні зустріч з Вами. Я не впевнена, що зможу бути присутньою в зумі, тому прошу обговорити цей виступ (усний чи письмовий) та прийняти рішення.

Я маю єдину причину не бути присутньою, яка є для мене надто важливою. Я маю зустріч з Представником України при ООН Сергієм Кислицею. Ця зустріч мала бути зранку, але в пʼятницю ввечері її перенесли. Сергій Кислиця знає мене менше, ніж ви, тому я мушу бути обовʼязково. Ви знаєте, що я пишу краще ніж говорю, тому прошу Лудовіну зачитати мій виступ.

Я вже 3 дні в Америці.

Я не є дуже здоровою,  тому це не легко для мене. Я щаслива, що маю в Америці подругу – Ірину Куровицьку, яка надає мені житло.

Чому я в Америці?

В Україні великі перебої з електрикою та інтернетом,  навіть звичайним телефонним звʼязком. Ми налагодили всю ту допомогу, яку може надати армії та цивільним (особливо дітям), наша організація. 

Ми проаналізували нашу ситуацію – росія готує новий наступ. Вони зрозуміли, що мільйонна армія не подолає Україну. Але жоден Х-22 яких вже запустили на Україну 210, ми ще не збили. Остання протикорабельна ракета зруйнувала будинок в Дніпрі, я описала вам цю трагедію. Росія має такі ракети,  Іран та Північна Корея готові надати терористу смертоносну зброю. За час війни росія добре розвідала вузлові місця нашої інфраструктури і методично їх знищує. Кожного тижня летять ракети, які руйнують електростанції, водозабори, центри звʼязку.

Коли ми з вами вперше на вебінарі говорили про напад росії на Україну, ми просили вас – впливайте на ваші уряди – Україна потребує закрити небо. Сьогодні я прошу вас про те саме: прийміть резолюцію, розішліть її урядам усіх країн Європи та НАТО з проханням від Європейського Центру Міжнародної Ради Жінок – допомогти українським жінкам зберегти їх право на життя та врятувати Україну від геноциду та екоциду – надати в найближчий час засоби протидії масивним ракетним обстрілам.

Я вірю в Перемогу України, вірю в те, що доля і досвід українських жінок стануть унікальними в Європі і не повторяться в інших європейських країнах. Але для цього нам потрібно зараз діяти. Історія не пробачить нашої бездіяльності.

З великою повагою

І проханням прийняти резолюцію сьогодні

Людмила Порохняк

Dear board members of the European Center of the International Council of Women!

It is a great pleasure for me to have a meeting with you today. I am not sure that I will be able to be present in the zoom, so I ask that you discuss this presentation (oral or written) and make a decision.

I have only one reason for not being present, which is too important for me. I have the meeting with the Representative of Ukraine to the UN, Serhiy Kyslytsa. This meeting was supposed to be in the morning, but on Friday evening it was postponed. Serhiy Kyslytsa knows me less than you do, so I must be there. You know that I write better than I speak, so I ask Ludovina to read my speech.

I have been in America for 3 days.

I am not very healthy, so it is not easy for me. I am happy that I have a friend in America - Iryna Kurowyckyj, member of ICW,  who provides me with housing.

Why am I in America?

In Ukraine, there are big interruptions with electricity and the Internet, even with ordinary telephone communication. We have arranged all the help that our organization can provide to the army and civilians (especially children).

We analyzed our situation - Russia is preparing a new offensive. They understood that a million-strong army could not overcome Ukraine. But we have not yet shot down any of the X-22 that were 210 already launched at Ukraine. The last anti-ship missile destroyed a house in Dnipro, I described this tragedy to you. Russia has such rokets, Iran and North Korea are ready to provide the terrorist with deadly weapons. During the war, Russia well scouted the key points of our infrastructure and is methodically destroying them. Rockets fly every week, destroying power plants, water intakes, and communication centers.

When you and I first talked about Russia's attack on Ukraine on the webinar, we asked you to influence your governments - Ukraine needs to close the sky. Today I am asking you for the same thing: adopt a resolution, send it to the governments of all European countries and NATO with a request from the European Center of the International Council of Women - to help Ukrainian women preserve their right to life and save Ukraine from genocide and ecocide - to provide countermeasures in the near future massive rocket fire.

I believe in the Victory of Ukraine, I believe that the fate and experience of Ukrainian women will become unique in Europe and will not be repeated in other European countries. But for this we need to act now. History will not forgive our inaction.

With great respect

and a request to adopt the resolution today

Lyudmуla Porokhnyak